Актуальні питання оформлення спадщини

1

На Кафедрі державного управління і права КУК відбувся майстер-клас, присвячений актуальним питанням оформлення спадщини за законом.

Розповів про вирішення спорів між спадкоємцями та пояснив студентській молоді процедуру вступу у спадок відомий юрист-практик Володимир Клим.

  • В першу чергу потрібно розмежувати поняття прийняття й оформлення спадщини, – зазначає Володимир. – Прийняття відбувається в період до шести місяців після втрати близької людини. Для цього варто вчасно звернутись до нотаріуса (державного чи приватного), який займається відповідним напрямом діяльності, і написати заяву про прийняття спадку.

За словами спікера, нотаріус – це єдина особа, яка має повноваження відкрити спадкову справу і видати Свідоцтво про право на спадщину. Відкривається спадкова справа тільки один раз і лише в одного нотаріуса, котрий надає для підтвердження Витяг про реєстрацію спадкової справи. Тільки після цього можна зайнятись оформленням спадщини. Втім, як запевняє Володимир Ярославович, робити це не обов’язково, бо майнові права від цього не втрачаються. Виявляється, відкривши спадкову справу, ви вже прийняли спадщину, заявивши про себе, як новий власник. Таким чином можна впевнено користуватись квартирою, будинком чи автомобілем. А можливість розпоряджатися майном (продавати чи дарувати) настає тільки після повного оформлення документів.

2

2

Юрист наводив чимало реальних прикладів, розповідаючи, як уникнути тих чи інших проблем, пов’язаних з отриманням спадку.

Завжди потрібно враховувати терміни, в межах яких необхідно звертатись, подавати довідки та документи до нотаріуса чи суду. Випадки бувають доволі кумедні. Так через власну байдужість однин спадкоємець втратив квартиру на Печерську. І все через те, що протягом визначеного строку (до 6 місяців), не звернувся до нотаріуса.

Якщо немає доказів, що спадкоємець є родичем спадкодавцеві, родинні зв’язки встановлюються через суд.

Нерідко виникають спори між спадкоємцями різних черг. За законом спадок переходить до спадкоємців першої черги, якими є найближчі родичі заповідача (чоловік або дружина, діти, батьки). Якщо ж такі відсутні, право спадкоємства переходить до другої черги (повнорідні та неповнорідні брати і сестри заповідача, а також його бабусі і дідусі з обох сторін). Якщо спадкоємці однієї черги, вони отримають рівні частки від спадку. Всього існує вісім черг спадкування.

Окрему увагу студентів юрист-практик звернув на проблеми, що з’являються між відчужувачами і набувачами у разі дарування майна та складання заповіту, укладання договору про довічне утримання, а також на те, які майнові права має спадкоємець, коли заповідач за життя здавав житло в оренду.

2

Зустріч видалась насиченою і цікавою, адже Володимир Клим детально зупинявся на життєвих випадках зі своєї юридичної практики.

На завершення змістовного спілкування юрист-практик відповів на численні запитання молоді і запропонував безкоштовну консультацію для всіх студентів, які побували на майстер-класі.