Дмитро Линник: «Психотипи в брендингу»

На факультеті дизайну і реклами відбулась онлайн-лекція Дмитра Линника на тему «Психотипи в брендингу».

Дмитро Линник – креативний директор і співзасновник брендингової агенції «Linnikov», однієї з кращих в Україні (за версією «Clutch», 2021) та Львові (за версією «Вибір країни», 2022); лауреат і переможець міжнародних конкурсів з креативності (A’Design Award, Pentawards, Indigo Design Award); суддя міжнародних конкурсів; лектор численних конференцій, конгресів і семінарів; учасник Всеукраїнської Рекламної Коаліції, міжнародних та українських клубів артдиректорів.

Знаковим проєктом агенції «Linnikov» є бренд найвищого у світі готелю (Дубаї).

«Якщо бренд хоче стати успішним, він зобов’язаний говорити мовою свого споживача», – акцентував Д. Линник.

За його словами, для визначення особистості брендингу необхідно розуміти психотип ймовірного покупця. Хто ця конкретна людина, котра буде користуватись брендом, які вона має уподобання, звички, характер, переконання і врешті цінності. Для графічних дизайнерів це надважливо, адже вони повинні створювати проєкти, які має уподобати той чи інший психотип.

«Умовний поділ людей на психотипи – незамінний інструмент для розуміння своєї цільової аудиторії. Усі різні і те, що подобається сусіду, – не подобається нам. У нас сильний вплив романтизму, ми думаємо здебільшого через призму своїх емоцій. Нам потрібно дистанціюватися, розуміти, як інші люди взаємодіють із зовнішнім середовищем», – зазначив Дмитро Линник.

У дослідженні аудиторії, як пояснив молоді Дмитро, фахівці користуються декількома робочими інструментами, які взаємодоповнюють один одного: популяційна екологія, теорія ресурсів, архетипова психологія. Вони дають відповіді на питання, чому люди роблять це і чинять саме так, допомагають більш достеменно аналізувати і розуміти споживача.

Виняткову увагу спікер приділив теорії ресурсів: «Що таке ресурсна теорія? Ресурс – це вода, їжа, все, що підтримує наше життя, метаболізм. Соціальний ресурс може проявитись у конвертованій формі: сайти, товари, золото, євро, виробництво, посади, звання».

Аби детальніше ознайомити студентів із теорією ресурсів, Дмитро запропонував створити рамку їх розподілу в системі координат, яка складалась із чотирьох прямокутників можливостей – червоного, зеленого, жовтого та синього кольорів.

На осі У, що спрямована вертикально, він позначив обсяг ресурсної бази, а на осі Х – ймовірність настання подій, які сприятимуть отриманню ресурсів.

«Чим далі ресурс від кута, тим складніше середовище. Ми використаємо цю рамку, щоб легко аналізувати як окрему людину, так і цілу соціальну групу», – сказав Дмитро Линник.

Спікер зауважив, що спочатку варто уявити місце, де немає ресурсів і шансів вижити дуже замало, а пити, їсти хочеться, не вистачає повітря – це правий нижній прямокутник червоного кольору (в Арктиці чи Африці, або там, де війна, блекаут).

У лівому нижньому куті відобразили сусідній світ прямокутником зеленого кольору – ресурси обмежені, але стабільні (наприклад, степ).

Угорі, над зеленим, розташували жовтий прямокутник з величезною і стабільною ресурсною базою (вода, сонце, їжа, усе квітне й пахне). Ну, а у правому верхньому куті синього кольору – ресурси є, а шансів на їх отримання практично немає (непрохідні нетрі).

«Відносно поведінки це означає, що, перебуваючи в різних ресурсних станах і середовищах, споживачі будуть поводитись по-різному. Це очевидно, бо світом управляють поведінкові стратегії і все залежить від середовища», – поділився експерт.

У кожній ресурсній категорії Дмитро представив певні образи за психотипами, розкривши детально їхні особливості та поведінкову стратегію у прийнятті рішень. Таким чином студенти довідались про 4 основні психотипи споживачів – консерваторів, естетів, гедоністів та незалежних – і, відповідно, з’ясували, який дизайн буде «працювати» для конкретного психотипу.

Консерватори, як виявилось, віддають перевагу симетричному дизайну, помірному контрасту, зрозумілим формам і прийомам – для того, щоб не витрачати багато енергії на обробку інформації (дизайну), порожнього простору практично немає.

Естетам імпонують дрібні патерни, акварельний дизайн, каліграфія, відтінки, порожнього простору мало.

Гедоністам подобається яскраве і нетривіальне, контрастний дизайн, асиметрія, достатньо порожнього простору.

Незалежні обирають вивірений мінімалізм, пропрацьовану типографіку, застосування поліграфічних ефектів (тиснення, фольгування, УФ-лак), багато вільного простору.

Завершуючи майстер-клас, Дмитро Линник висловив думку, що згідно із трендами 2023 року в дизайні будуть переважати симетричні композиції, традиційні образи, з якими кожен зможе себе ідентифікувати, окрім того, актуальними стануть зображення із соціальною структурою, адже люди зараз прагнуть соціуму, підтримки й захисту, щоб візуально транслювати безпеку.