ФКіТБ: Кіноперемога

Студенти-оператори факультету кіно і телебачення Владислав Пеньков та Кирило Куровський здобули перемогу у фестивалі «Кіноко», що відбувся за підтримки Держкіно.

До програми фестивалю ввійшли повнометражні ігрові дебютні фільми, короткометражні ігрові й документальні стрічки, вперше було проведено конкурс музичного відео. Велику кількість робіт представили у студентському конкурсі, який поділили на чотири категорії: «Етюд», «Документальне кіно», «Експеримент» та «Ігрове кіно».

Оператор-постановник, студент ФКіТБ Кирило Куровський переміг у категорії «Документальне кіно», відзнявши фільм «Ось такі справи, рєбята». Це трилер про двох друзів далекобійників, які намагались існувати у складних життєвих умовах. Головним героєм картини є Альберт Лещинський, він був добрим товаришем трагічно загиблого тата режисера картини Андрія Дацюка, що й зіграло роль у втіленні задуму митцями.

Головний приз студентського конкурсу дістався оператору-постановнику, студенту ФКіТБ Владиславу Пенькову за драматичний фільм «Молоко». Автори кінострічки спробували проаналізувати емоційний стан молодої матері, яка втратила новонароджену доньку і намагається оговтатись: її шок, гнів, відчай. Це реальна історія жінки Лариси з української глибинки, що переживає родинну драму, і засліплена болем, відштовхує люблячого 10-річного сина.
Готуючись до зйомок, Владислав разом із режисеркою фільму Катериною Мураховською прийшов до висновку, що потрібно знайти сільський будинок з великою кількістю вікон, широкими кімнатами і димоходом, який би проходив через центр будівлі. Це допомогло побудувати вдалу симетричну композицію в кадрі і розділити головну героїню та навколишній світ, у який вона не хоче повертатися. Для ефективнішої візуалізації картини використали чималу кількість силуетів, безбарвні відтінки, що створювали напругу та тяжкий настрій.
Однією з ключових умов вибору акторів був особистий досвід пережитої втрати близької людини, можливо тому стрічка вийшла проникливою і глибоко реалістичною.

«Ми знімали три довгі й складні зміни: і в будинку, і на вулиці. Йшов сніг, здіймався вітер, потім виходило тепле та яскраве сонечко. Така різка зміна  погоди допомогла нам показати внутрішній стан головної героїні у той  момент, коли відбулась її емоційна трансформація примирення з дійсністю, і  розуміння, що життя продовжується», – розповів Владислав по завершенні зйомок.

Участь у «Кіноко» цьогоріч взяли й інші оператори-постановники факультету кіно і телебачення Університету культури, презентувавши власні твори: «Пакет потрібен» Олександра Совяка-Круковського, «Відродження» Максима Сіренка, «Загадка» Олександра Гойсана.
Ковтком свіжого повітря і мотивацією для подальшої творчої реалізації молодих кіномитців стали слова президента фестивалю «Кіноко» Богдана Вержбицького: «Якщо ви не пройшли на фестиваль — це ще нічого не значить. Якщо ви  виграли — це теж нічого не значить. Кінобізнес — дуже конкурентний. Якщо
ви отримали нагороду, то наступного дня про неї вже потрібно забувати і йти далі».

Переглянути фільми конкурсантів можна було на сайті фестивалю, через культурний карантин вхід до Будинку кіно обмежили, він відбувався за абонементом. Однак це не завадило учасникам та гостям «Кіноко» побувати на конкурсному і спеціальному показах, професійному технічному форумі та долучитись до майстер-класів і творчих зустрічей.