Формування іміджу та репутації

На кафедрі PR і журналістики Університету культури відбулась Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Імідж і репутація: теорія та практика», згуртувавши провідних фахівців України та закордону.

У заході взяли участь педагоги-науковці, політтехнологи, корифеї українського піару, представники медіа, експерти та відомі практики, висвітливши нові теоретичні та практичні аспекти застосування сучасних технологій у формуванні іміджу і репутації країни, організації, особистості.

Розпочав пленарне онлайн-засідання доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч мистецтв України, почесний президент Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський.

«Радий вітати вас на щорічній, традиційній науково-практичній конференції «Імідж і репутація: теорія та практика». Приємно вас усіх тут бачити щасливими та здоровими. Спільно з вами ми розглянемо історичні передумови та сучасні аспекти формування іміджу та репутації в політиці, медіа, культурі й бізнесі.

Я хочу, щоб Університет культури потужно розвивався, атакував та рухався вперед в інформаційному просторі. Тому оголошую пленарне засідання відкритим і бажаю всім здоров’я, оптимізму та віри в завтрашній день. Ми, українці – найсильніша нація світу!» – звернувся до учасників Михайло Михайлович.

Увазі наукової спільноти пропонувалась низка питань для дискусії: від осмислення формування й функціонування політичного іміджу в міфологічному та пропагандистському вимірах до знакових характеристик іміджу країни, її влади, конкретного регіону чи населеного пункту.

Модератором онлайн-засідання була докторка політичних наук, професорка кафедри зв’язків із громадськістю і журналістики Київського національного університету культури і мистецтв, академік Академії політичних наук України Лариса Кочубей.

«Вітаю кафедралів та колег, які сьогодні доєдналися до нашої конференції, щоби мати змогу всебічно розглянути запропоновану проблематику. Рада бачити всіх присутніх на онлайн-конференції та бажаю продуктивної співпраці».

Наукові доповіді учасники представили відповідно до тематичних напрямів в межах п’яти секцій:

  1. Загально-теоретичні та історичні аспекти формування іміджу й репутації
  2. Ціннісні орієнтири сучасного демократичного суспільства
  3. Ефективна комунікація як чинник довіри до держави
  4. Роль інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні громадської думки.
  5. Традиційний та інноваційний PR-інструментарій і репутаційний менеджмент.

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Павло Фролов оприлюднив результати власного дослідження за темою «Уявлення молоді про реальне та віртуальне у медійному образі політика». Свій виступ він доповнив яскравою презентацією з елементами віртуальної реальності, чим спричинив жваву дискусію та безліч запитань учасників.

Юною представницею науковців постала Елліна Берендєєва – магістр мистецтв, студентка Дюссельдорфського університету імені Генріха Гейне (Дюссельдорф, Німеччина). У минулому – випускниця Університету культури. Спираючись на власний досвід навчання в Україні та закордоном, доповідачка акцентувала на головних аспектах розбіжностей надання освітніх послуг, а також розглянула тему «Зміна іміджу урядових установ: семіотичний аналіз телевізійних шоу».

Подякував за запрошення та презентував тему «ФРН – профіль держави, що подолала нацистське минуле» доктор історичних наук, член-кореспондент НАНУ, директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Андрій Кудряченко. В своїй доповіді науковець поділився власним дипломатичним досвідом співпраці з Німеччиною. «Ми говоримо за імідж у широких площинах та вимірах, але дуже важливим також є людський фактор у формуванні іміджу та репутації. Яскравим прикладом слугує Михайло Поплавський, завдяки якому Університет культури відомий на весь світ».

Також актуальною для обговорення була тема «Гібридні виклики для іміджу України: виклики та відповіді». Розкрив її широкому загалу кандидат політичних наук, доцент Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського Євген Магда. Як наголосив спікер у презентації: «Ми живемо у часи гібридної війни. Для України характерна трагедія бездержавності. Але попри проблеми, труднощі й негаразди, ми повинні усвідомити масштаб держави та її цінність, і будувати країну якісно. Настав час згадати та пропагувати власну військову історію та звитягу».

Співорганізаторами міжнародної онлайн-події Університету культури також виступили закордонні наукові установи та заклади вищої освіти, представники яких активно доєдналися до участі, проаналізувавши у дослідженнях на прикладі власних країн зовнішні та внутрішні фактори впливу на створення позитивного іміджу:

  • Каракалпакський державний університет ім. Бердаха (м. Нукус, Узбекистан)
  • Варшавський університету менеджменту (м. Варшава, Польща);
  • Вища Варшавська школа менеджменту (м. Варшава, Польща);
  • Чеський ВНЗ Newton College (м. Прага, Чехія);
  • Інститут медіалогії й культурології Дюссельдорфського державного університету ім. Генріха Гейне (м. Дюссельдорф, Німеччина).

За онлайн-столом науковцями було представлено тези доповідей та порушено проблеми формування ділового міжнародного іміджу нашої держави, її репутації; складників успішності (чи неуспішності) особистості, управлінської верхівки, митця, викладача; можливостей, які надають соціальні мережі для промоції ідей, думок, соціально значущих проєктів, компаній, реклами товарів.

Наприкінці конференції кафедра PR і журналістики Університету культури представила міжнародній спільноті колективну монографію «Digital media: становлення новітньої комунікації». Видання містить розділи, присвячені новітнім тенденціям сучасних комунікацій в інформаційному суспільстві; психологічним впливам у інформаційному просторі; новітнім трендам журналістики та мережевим особливостям digital media. Книга стане у нагоді викладачам, студентам, журналістам, працівникам сфери PR, які досліджують проблематику застосування новітніх форм комунікації у сфері зв’язків із громадськістю і журналістики.