«Краща вистава» про романтичні пригоди

Студентська молодь творчої майстерні Артема Позняка та Аліси Колпащикової факультету сценічного мистецтва презентувала виставу «Кожні сім років» за п’єсою Джорджа Екселрода.

Для акторів, які були задіяні в постановці, – студентів 2-го курсу Київського університету культури та Київського національного університету культури і мистецтв (гр. ТА-11 і ТА-21) – це перша масштабна вистава на 2 дії, тривалість якої 1 година 50 хвилин.

Сюжет спектаклю обертається довкола життя однієї родини, де переплетені кохання, ревнощі та сила людської уяви. Головний герой Річард Шерман працює видавцем у Нью-Йорку і влітку відправив свою дружину із сином на море. Але він не знав, що кожні сім років подружнього життя в чоловіків стається збій і їх починає тягнути на нові запахи і до чужих жінок… І все б нічого, якби у Річарда не з’явилась нова сусідка. Реальність починає перемішуватися з фантазіями, тож боротися з бажаннями йому вдається дедалі все складніше.

Образ головного авантюрного героя у постановці вдало розкрив студент Данило Маркін, який нещодавно отримав нагороду на театральному фестивалі в Кам’янець-Подільському як «Кращий актор першого плану».

Не менш талановито були втілені молоддю ролі другого плану, без яких виставу не можна було б вважати цілісною, захоплюючою, сповненою романтичних пригод, які трапляються з головним героєм. Напевно тому «Кожні сім років» здобула ще одну фестивальну нагороду – «Краща вистава».

Майстри курсу Артем Позняк та Аліса Колпащикова – справжні фанати своєї справи, безсумнівні професіонали в режисурі та майстерності актора – висловили щире захоплення цікавою грою студентів і підкреслили їхнє бажання творити заради емоцій глядача, а також подякували за співпрацю команді професійних митців і технічним працівникам за створення оригінальної бутафорії, світлових і звукових спецефектів.

Вистава «Кожні сім років» стала своєрідним професійним експериментом для молоді, на яку, за словами педагогів, очікує подальше цікаве навчання, вдосконалення акторської майстерності й, безперечно, чимало нових, не менш яскравих, постановок.

Залишається побажати студентам-театралам успіхів, наснаги та нових творчих звершень!