«Лідерство та міжнародні комунікації» з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Киргизькій Республіці

У рамках авторського курсу Інни Костирі «Лідерство та міжнародні комунікації» на кафедрі міжнародних відносин пройшла онлайн-зустріч із Валерієм Жовтенком, українським дипломатом, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Киргизькій Республіці (з 2018 року).

Представила гостя завідувачка кафедри міжнародних відносин, докторка політичних наук, професорка Інна Костиря. Вона відзначила важливість подібних лекцій для студентів-міжнародників із провідними дипломатами, особливо в умовах повномасштабної війни в Україні.

Пан Посол розпочав з того, що розповів молоді про свій дипломатичний шлях, Республіку Киргизстан, зокрема, та відповів на актуальні питання.

В дипломатії Валерій Тимофійович із 1998 року, раніше був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литовській Республіці та тимчасово повіреним у справах України в Латвійській Республіці. Із 2004 року працював у Центральному апараті Міністерства закордонних справ України: національним координатором України у міжнародній організації Центральноєвропейської ініціативи, заступником директора, директором департаменту МЗС України. Нинішня посада це його перший досвід перебування в Азії.

Стосовно Республіки Киргизстан пан Посол зауважив, що наразі населення країни зросло до 7-ми мільйонів осіб, оскільки в сім’ях батьки традиційно мають багато дітей. 90 % територій країни – це високі гори. Столиця і найбільше місто – Бішкек. Із моменту здобуття незалежності Киргизстан став офіційно унітарною парламентською республікою, хоча, як і раніше, пережив етнічні конфлікти, бунти, економічні проблеми, перехідні уряди та політичні партійні скандали.

Етнічні киргизи становлять більшість у країні з 5,7 млн. осіб, національні меншини складаються з узбеків і росіян. Державна мова, киргизька, тісно пов’язана з іншими тюркськими мовами, російська має офіційний статус.

За словами пана Посла, Україна має з 1992 року дипломатичні відносини з Киргизстаном. «Ми працюємо, перш за все, над розвитком економічних відносин між нашими країнами та маємо хороші перспективи. Зосереджуємось на експорті сільгосппродукції, так як республіка має багато сонця для гарних врожаїв фруктів і овочів. Також намагаємось, аби якомога більше українських технологій потрапило до Киргизстану», – зазначив спікер.

Окрім того, В. Жовтенко закцентував, що Україна – найбільша держава Європи, яка рухається європейським напрямком. Традиційне киргизьке суспільство старше сорока років, на жаль, досі живе звичками і культурою радянського союзу. Але, поступово, рух у правильному напрямку все ж таки відбувається за рахунок молоді, яка здебільшого підтримує Україну та нашу боротьбу за свободу і незалежність, за сучасну цивілізацію. Молоде населення у своїй більшості здобуває освіту в європейських країнах та формує свою думку на основі достовірної інформації.

Інна Костиря поцікавилась у пана Посла стосовно нещодавнього голосування Генеральної асамблеї ООН, де було ухвалено резолюцію, яка засуджує спроби росії анексувати ще чотири області України. Документ підтримали 143 країни, 35 – утрималися. Серед тих, хто утримався, була і Республіка Киргизстан.

Валерій Тимофійович пояснив, що Киргизстан і країни Азії переважно займають нейтральну позицію. Але вони виступають за повагу територіальної цілісності всіх країн-учасників ООН. А така поведінка Киргизстану пов’язана з її економічною залежністю від росії. В ОДКБ, Організації договору про колективну безпеку, куди також входить і Киргизстан, політично, фінансово та економічно, домінує росія. Але все ж поступово там проявляється усвідомлення того, що треба самим визначати свою долю. І тому нещодавно Киргизстан скасував військові навчання в ОДКБ, а Президент Садир Жапаров не поїхав на день народження путіна. Такі маленькі кроки створюють розуміння того, що будь-які зв’язки з росією є токсичними.

«На жаль, російське телебачення тут домінує, присутня потужна російська пропаганда, яка велась десятиліттями у різних формах й завжди отруювала свідомість людей. І це, безумовно, залишило свій слід у суспільстві.

Але завдяки молоді, яка отримує освіту за кордоном, я з оптимізмом дивлюсь у майбутнє Киргизької Республіки.

Тут спостерігаються хороші темпи росту економіки, а розвинуті сусіди Китай та Туреччина можуть допомогти у розвитку країни. Та й наша держава не залишається осторонь», – підкреслив Валерій Жовтенко.

Студенти поцікавились, чи зможе колись Україна відновити дипломатичні, дружні зв’язки з росією.

Посол відповів, що країна, яка протягом 8-ми місяців знищує все українське, наш народ, не може розраховувати на відновлення будь-яких відносин із країною-терористом. Історія російського народу – це завжди історія поневолення, занурення людей у рабство, терор і насилля. Із часом це стає тільки гірше, цинізм виріс і рівень тероризму також. «Буде наша перемога, після – капітуляція росії, підписання документів про відшкодування всіх втрат, що понесла Україна. Росія має все компенсувати, а всі злочинці мають бути покарані, військові й політичні.

У разі, якщо такий великий злочин в центрі Європи не буде покараний, тоді у нас і всього світу не буде впевненості, що це не відбудеться знову. Згадайте всі її загарбницькі війни! Має відбутись трибунал. А далі – нова система міжнародної безпеки.

Зараз неможливо вести діалог із воєнними злочинцями!».

На питання «Чи можна дипломатичним шляхом врегулювати військову агресію» спікер наголосив, що Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про те, що ніяких переговорів бути не може.

«На базі чого вести переговори?! Вони почнуть торгуватись нашими ж територіями. Ми маємо спочатку повністю звільнити наші території до міжнародно визначених кордонів 1991 року. Після завершення бойових дій і покарання військових злочинців, тільки тоді можна заявляти про переговори, щодо репарацій та контрибуцій і встановлення міжнародних гарантій безпеки. Усі сусіди рф повинні бути впевненими у своїй безпеці. Тому маємо якомога швидше перемогти ворога і позбавити можливості нападати на кого-небудь коли-небудь.

Ми продемонстрували, що готові захищати свою свободу!

Щастя – це свобода, і щоби бути вільними – потрібно мати мужність. Ми її маємо».

Наприкінці змістовної зустрічі Валерій Жовтенко побажав молоді завжди мати критичне мислення, оскільки йде перенасичення інформацією, здобувати якісну освіту, бути всебічно розвинутою та вміти оперувати фактами й аргументами.