Михайло Кірішев: «Навчіться радіти маленьким перемогам!»

Першокурсники факультету музичного мистецтва взяли участь у цікавому і змістовному майстер-класі заслуженого артиста України, соліста Національного театру опери та балету України ім. Т. Шевченка Михайла Кірішева.

Михайло Миколайович здобув музичну освіту у Київській державній консерваторії ім. П. Чайковського, став лауреатом Міжнародного музичного конкурсу ім. М. Лисенка. Із 1994 року є солістом Національної опери України. Його творчий доробок становлять партії Алєко («Алєко» С. Рахманінова), Євгенія Онєгіна, Єлецького, Ебн-Хакія («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Іоланта» П. Чайковського), Султана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Гаральда («Ярослав Мудрий» М. Майбороди), Графа ді Луни, Жоржа Жермона, Сільвано, Маркіза ді Пози, Амонасро («Трубадур», «Травіата», «Бал-маскарад», «Дон Карлос», «Аїда» Дж. Верді), Марселя, Шонара, Шарплеса, Мандарина, Лєска, Скарпіа, Джанні Скіккі («Богема», «Мадам Баттерфлай», «Турандот», «Манон Лєско», «Тоска», «Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні), Енріко, Белькоре («Лючія ді Ламмермур», «Любовний напій» Г. Доніцетті), Моралеса («Кармен» Ж. Бізе) тощо. Артист співав на оперних сценах Дніпра, Харкова, гастролював за кордоном: в Іспанії, Німеччині, Данії, Франції, Швейцарії, Кореї та інших країнах світу.

Онлайн-зустріч із молоддю була присвячена темі «10 помилок вокаліста», згуртувавши понад 80 учасників. Зорганізувала майстер-клас творча команда лабораторії навчально-практичної підготовки факультету музичного мистецтва Київського університету культури.

Український оперний співак поділився зі студентами тонкощами вокального мистецтва та зосередив увагу на гігієні голосу і типових помилках, які заважають початківцям досягати вершин виконавської майстерності.

Розпочав спікер із психології вокально-сценічного мистецтва, детально розглянувши голософобію – страх перед виступом на сцені, що характеризується неконтрольованим хвилюванням через високе психічне навантаження. За словами Михайла Миколайовича, немає такого співака, який би перед своїм виступом не хвилювався, навіть такі великі майстри як Федір Шаляпін і Пласідо Домінго висловлювали переконання, що це є природним.

«Хвилювання вокаліста – це необхідний досвід і важливий крок початківця до сценічної майстерності. Успішний виступ пов’язаний із професійністю співака, постійним удосконаленням вокальної техніки, а також умінням адаптуватись в екстремальних умовах при високій внутрішній самоорганізації», – зауважив Михайло Кірішев.

На думку провідного фахівця, хвилювання змінюється від негативного до позитивного, творчого.

«Спочатку негативне, коли непокоїть, який я матиму вигляд на сцені, як візьму перші ноти і як далі буде звучати мій голос. Це допустимо для кожного співака. А відчувши, що голос при мені, з’являється впевненість, дихання заспокоюється і починається хвилювання інше, творче. Його я називаю позитивним: коли співак схвильований образом, який втілює в тій чи іншій оперній партії, або почуттями і виразністю музичного твору, такого, як пісня та романс», – розповідав із власного досвіду артист.

Перші хвилювання панові Михайлу вдалось подолати ще під час навчання в консерваторії, користуючись прийомом за допомогою власної уяви, яким він також поділився із молоддю.

«У свій час я навчився такому прийому у консерваторії. Коли виходив співати під рояль на академічному концерті чи іспиті, завжди собі уявляв, що я знаходжусь не у великій залі, де мене оцінює поважна професура, а в маленькому класі на занятті з викладачем. Така візуалізація мені дуже допомагала подолати перше негативне хвилювання і трансформувати його у творче, позитивне».

Крім того, митець наголошував, що не варто долучатись до вистави чи концерту у нездоровому стані. Це табу для артистів-вокалістів, бо так можна нанести фізичну шкоду голосовому апарату, зірвавши верхні ноти, а також психологічну – через надмірне хвилювання. «Іноді голос не відновлюється і професійні співаки рано сходять зі сцени».

Далі, спілкуючись зі студентами факультету музичного мистецтва, Михайло Миколайович, визначив 10 помилок, яких треба уникати майбутнім артистам-вокалістам.

  1. Відсутність правильної вокальної опори, яка є для співаків найважливішим фактором вокальної школи. «Від правильної опори залежить здоров’я вашого голосового апарату. Чим вищі ноти, тим нижче має бути вокальна опора. А затримка повітря у легенях дає можливість вільному, красивому та об’ємному співу».
  2. Слідування за нотою«Гортань має бути завжди нерухомою, незалежно від того, що у музичних творах, виконавець повинен співати ноти рівно, і тембрально вони також не повинні відрізнятись».
  3. Форсування звуку, набирання забагато повітря в легені, цього не потрібно робити. «Повітря необхідно брати небагато, щоб при співі його утримувати. Ви чули від викладачів, співаймо на затримці дихання, це абсолютно правильна річ. Чим вище нота, яку вам треба взяти, тим менше повітря і більша затримка дихання».
  4. Білий звук«Дуже часто можна чути такий звук в естрадних виконавців, які переважно застосовують резонатори і вокальну опору, через що горло затискається. Коли у вас будуть правильно звучати резонатори і мати належну опору, то голос буде линути сильно і вільно, а ваш природний і красивий тембр ні на чий не буде схожий»

  1. Надія на інстинкти«Не варто вважати, що ваші голос і тіло заспівають, як забажаєте. Це все потрібно відпрацьовувати на уроках і репетиціях, щоб голос звучав автоматично правильно, задля цього й вчитеся не тільки вокальній школі, а й музичному відчуттю творів».
  2. Наслідування«У жодному разі не наслідуйте своїх кумирів, як би вони гарно не співали, у кожного свій голос, тембр, вокальний апарат, виходьте виключно зі своєї природи, знаходьте виняткове звучання власного тембру, який є основою вашого голосу».
  3. Складний репертуар на початку навчання. «Не потрібно одразу брати складні за виконанням і тисетурою музичні твори, будь то арії, народні пісні чи естрадні. Якщо ці композиції вдало виконують майстри, то ви будете лише форсувати свій голос, підривати фізичне і психологічне здоров’я, розуміючи, що у вас це не виходить. А потім думати, що вокал це не ваше, однак усе не так, тому варто оцінювати власні можливості реально, берегти ваші природу і голос».
  4. Моральна скутість«Не бійтеся співати, не закріпачуйте себе, зберігайте в собі впевненість, навчіться радіти маленьким перемогам, вокальній фразі чи навіть ноті. Таким чином віра у власні можливості буде зростати».
  5. Несистематичні заняття«Необхідно регулярно займатись без викладача, самостійно виконувати хоча б три рази на тиждень по півгодини елементарні розспіванки, цього буде досить для підтримки вашої вокальної форми. Але якщо ви хочете красиво співати, то ваш організм треба постійно підтримувати вокальними вправами».
  6. Затемнення звуку, виходячи з примарного тону і тембру«Початківцям здається, що вони округло й красиво співають, у дійсності це штучний спів голосових літер і більш нічого».

«У вокальному мистецтві не варто все ускладнювати, ви повинні бути розкуті і впевнені у собі, але не самовпевнені, дослухайтесь зауважень викладачів, виправляйте помилки та удосконалюйте власну майстерність!» – завершив онлайн-майстер-клас для молоді факультету музичного мистецтва Михайло Кірішев і побажав усім творчого успіху.