Онлайн-зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Індонезії

У рамках авторського курсу «Лідерство та міжнародні комунікації» на кафедрі міжнародних відносин відбулась онлайн-зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Індонезії Василем Гамяніним.

Представила високоповажного гостя завідувачка кафедри міжнародних відносин, докторка політичних наук, професорка Інна Костиря. Модератором заходу була очільниця департаменту міжнародних зв’язків університету культури Оксана Білецька.

Інна Олександрівна підкреслила, що буквально тиждень тому в Індонезії завершився саміт G20, за підсумками якого світові лідери представили комюніке з вимогою до рф припинити руйнівну війну і вивести всі свої війська з української території. Щоправда тривав саміт на тлі ракетного терору агресора по Україні, що став наймасовішим із початку повномасштабного вторгнення. До проведення зустрічей на підтримку України в межах міжнародного заходу доклали чимало зусиль представники українських дипломатичних структур і відомств, серед них варто відзначити Василя Гамяніна і його серйозну дипломатичну місію в Індонезії. Тож у студентської молоді була чудова можливість протягом відкритої онлайн-лекції дізнатись про особливості острівної країни Південно-Східної Азії, результати саміту «Великої двадцятки» та поспілкуватись віч-на-віч із відомим дипломатом.

Розпочав пан посол свою розповідь з деяких цікавих фактів про країну, в якій перебуває. За його словами, в Індонезії 6 релігій, але переважає населення, що сповідує іслам. Основне гасло країни – «єдність у розмаїтті», оскільки це друга держава світу після Індії за розмаїтістю культур і етносів. Країна, в якій усі питання зводяться до трьох основних впливових сил: армія (все обертається навколо армії, існує певний її культ); мусульмани; яванці (найчисленніший народ Індонезії).

Зосередив увагу Василь Іванович, зокрема, на нещодавньому саміті G20, його результатах, впливу на Україну та позиції Індонезії щодо війни в нашій країні. Він зауважив, що хоча Індонезія нас підтримала в резолюції ООН і G20, проте, з початку повномасштабної війни ми так і не почули засуджень терористичних дій росії. «Ми не бачили жодного співчуття щодо жертв чи ракетних ударів по Україні. На відміну від інших трагедій, що траплялись у світі. Наразі ми не маємо жодної допомоги від уряду Індонезії. Причин тому немало.

Багато речей, які категорично не співпадають із нашим світосприйняттям. Плюс мільярди доларів росія вкладала сюди, потужно просуваючи свої наративи через соціальні мережі, зокрема, ТікТок та Інстаграм.

Фактично через відсутність фінансування з нашого боку, як протидії, нам важко конкурувати з рф в цьому плані.

Зараз ми плідно працюємо зі ЗМІ та соцмережами (Інстаграм, Фейсбук, ТікТок). Нам формують стратегічні наративи. ТікТок в Індонезії – це окремий світ, що потребує окремих ресурсів. Проводиться аналіз його середовища. Мільйони вкидів від рф просувались десятки років, впливаючи на населення. Образ путіна тут сприймали позитивно, як потужного лідера і гарного чоловіка. І на тлі антизахідних настроїв ці наративи спрацювали на користь росії».

Щодо саміту G20 Надзвичайний і Повноважний посол наголосив, що виступ нашого Президента на ньому задав тональність та ідейну складову всьому заходу.

«Робота G7 і G20 – це абсолютно різні формати. Адже деякі країни двадцятки до саміту на Балі навіть ніколи не згадували про війну в Україні. Зараз вже ситуація інша. Вони нарешті визнали, що відбувається збройна агресія росії проти суверенної України. Індонезія закликала росію негайно звільнити територію України», – сказав амбасадор.

Також В. Гамянін повідомив про ще одну особливість індонезійців, яка полягає в тому, що їхні наративи потрібно навчитись правильно розуміти. Все треба читати між рядків. Реакція Індонезії на від’їзд із саміту G20 лаврова (міністра закордонних справ рф) і масовий ракетний обстріл України, що відбувся згодом, – була категорично відмінною від попередніх. Президент Індонезії сказав: «Stop the war!». Маючи на увазі – «russia, stop the war!». Але пан посол не впевнений, що всі присутні змогли це розшифрувати. Окрім країн сімки, звичайно.

Студенти поцікавились у дипломата, яка ж все-таки позиція Індонезії щодо виключення росії з ООН та G20.

Спікер відповів, що Індонезія вперше головувала в G20. Це був певний виклик для них і спроба вийти на глобальний рівень. Країна весь цей час жила самітом: «Коли на початку повномасштабної війни я говорив, що нашу країну руйнують, мені заявляли: «От проведемо саміт в листопаді, тоді все й вирішимо». А нам ще треба було дожити…

Вони намагались зберегти порядок денний. Я ж переконував, що він зруйнований.

Нейтралітет ніякого відношення до надання гуманітарної допомоги не має. Це ж не військове втручання. Тут не може бути нейтралітету. Ти або на боці гуманізму і демократії, або диктатури й тиранії. Зараз я очікую дуже позитивних змін. Потроху вони є. Військову допомогу ми, безумовно, не отримаємо, але я сподіваюсь, що риторика зміниться на користь гуманізму і справедливості.

На жаль, тут ще є залишки комуністичної ідеології».

Відносно ООН Василь Іванович зазначив, що з 2014 року це паралізована організація. І нічого з цим поки що не можна зробити, на жаль. Потрібні глобальні реформи.

Також упродовж зустрічі майбутні дипломати поставили панові послу запитання, які загалом підсумки G20 для України і світу.

В. Гамянін акцентував, що, безперечно, саміт був позитивним для України. Абсолютно нікому не вигідна ця війна. До саміту він був впевнений, що багато хто просто хотів заморозити конфлікт. Зараз же зміни очевидні. Всі замислились над дієвим способом зупинення агресора.

Окрім того, спікер наголосив, що досить знаковим був перший візит єдиного серед лідерів країн Азії, Президента Індонезії до України у червні цього року. «Він взагалі дуже мало де їздить. Це був великий челендж – переконати пана Джоко Відодо. Після цього візиту Індонезія діяла дуже послідовно, повільно і стримано аж до саміту. Але підсумкова декларація про засудження війни рф проти України була досить неочікуваним знаком. Проте, це все ж проміжний результат.

Зараз ми спостерігаємо потужну медійну підтримку Індонезії. Багато симпатії в парламенті. Але на рівні офіційних заяв зрушень немає».

Інна Костиря подякувала Надзвичайному і Повноважному послу за змістовну і цікаву зустріч, упродовж якої він достатньо ґрунтовно окреслив взаємовідносини України та Індонезії, розповів про особливості саміту G20, що дало можливість молодому поколінню оцінити позицію світових лідерів та зрозуміти, як змінились їхні переконання на користь української держави.