Павло Зібров: «Тільки впертістю, працьовитістю і вірою в себе ви досягнете результату!»

У Київському університеті культури відбулася відкрита лекція завідувача кафедри естрадного співу, професора, народного артиста України Павла Зіброва на тему «Основні інструменти вокаліста та діяльність артиста».

Студенти аплодисментами зустрічали відомого артиста, не стримуючи емоцій. Павло Миколайович, вітаючись з аудиторією, зазначив, що для нього завжди відповідально працювати зі своїми молодими колегами, тож сподівається виправдати їхні очікування. Він подякував молоді, що вона надає йому сили й натхнення на нові експерименти та за можливість передати свій багаторічний досвід.

Розпочав майстер свою зустріч виконанням Гімну України, зауваживши, що саме на прикладі цього надвеличнішого для всієї країни твору покаже, як потрібно виконувати основну музику, оду, симфонію нашої нації.

«Де б ви не були, у якій би країні не опинилися – це велике щастя, поклавши руку на серце, виконати твір своєї нації. Виконати з великою гордістю, що ти є українець, що ти любиш свою країну, пишаєшся нею, всім серцем та душею віриш у неї і підтримуєш. То є велике щастя!»

Баритональне звучання чистого й сильного голосу Павла Миколайовича відразу заполонило всю аудиторію. Спікер подякував студентам за спільне виконання Гімну, зазначивши: «Ви відчули, як задихало і розкрилося все тіло після виконання… Правильні слова, музика, яка енергетика в них! Без дихання, опори не виконаєш цей твір! Мене іноді дивує, коли на величних заходах деякі артисти дозволяють собі співати Гімн, як пісеньку, наспівуючи лінивим голосом, або ж роблять ремікс – такого дозволяти не можна! Виконуючи Гімн, дихання, опора із вас має йти, ніби з труби, немов із глибини вашої душі, з відкритим звуком!»

Потому П. Зібров розповів про власне становлення як вокаліста. У 9 років, як дізналась молодь, він вступив поза конкурсом до музичної спецшколи-інтернату ім. Миколи Лисенка для обдарованих дітей, де навчався за спеціальністю віолончеліст, контрабасист. Згодом створив з однокласниками гурт «Явір», який через рік став лауреатом Республіканського конкурсу в м. Керч. У 20 років вступив до класу гри на контрабасі Київської консерваторії ім. П. Чайковського.

Будучи ще студентом, почав працювати в Державному естрадно-симфонічному оркестрі України. В 27 років вирішив професійно займатися вокалом і, щоб вступити вдруге до консерваторії на класичний вокальний факультет, пів року займався з професором розспівками. «Це було дуже нудно. Тому на першому курсі ви не переймайтеся, що потрібно займатися силовим блоком. Без цього ви не рвонете вперед! Варто щодня розспівуватися, працювати над голосом, щоб розбудити внутрішні органи, котрі відповідають за посил звуку. Я поставлю вам техніку звуку, відкрию потаємні пазухи, щоб вони зазвучали. Наше тіло – це інструмент. Його струни – наші зв’язки. Це суббаси, баси і пищалки. Спів, щоб вилився, полився з вас, необхідно попрацювати. Ви маєте робити дихальні вправи щодня 5-10 разів по хвилині. Обов’язково займайтеся фізичною культурою. Не забувайте про це. Ви маєте змусити свій організм, щоб ваше тіло співало, як віолончель чи контрабас. У кожного з вас є свій тембр голосу, та ви маєте розбудити свій підсилювач і звучати гармонійно. Це допоможе вам стати особистістю, співаком чи співачкою з власним тембром, що вирізнятиме вас з-поміж інших виконавців. Моторчик, тиск, підсилювач і ще спортзал – це те, що потрібно вам на першому курсі».

Далі ментор розкрив специфіку роботи дихального апарату та типи дихання під час вокального виконавства, деякі аспекти роботи над вокальним диханням (технічні, фізичні та дихальні вправи). Розповів про знайомство та виступи на одній сцені з відомими артистами, серед яких легенди вокальної майстерності Муслім Магомаєв, Дмитро Хворостовський, відомі композитори Юрій Рибчинський, Олександра Пахмутова та інші.

«У кожного з вас буде такий момент, що хтось вас побачить, зацікавиться, але вам потрібно набратися терпіння, сміливості і йти вперед до своєї мети. Ніхто вам на блюдечку нічого не подасть. Тільки ви самі своєю впертістю, працьовитістю і вірою в себе досягнете результату. Ваше тіло має відчути посил і заспівати».

Павло Зібров поділився з молоддю, що йому дуже пощастило із продюсером і дружиною, Мариною Володимирівною Зібровою, яка залишила престижну високооплачувану роботу заради «Театру пісні Павла Зіброва» й нині є його директором, режисером та художником з костюмів.

На питання студентів, з ким би він хотів записати пісню дуетом, Павло Миколайович відповів, що йому дуже тембрально подобається видатна грузинська співачка Тамара Михайлівна Гвердцителі. Після співпраці з аранжування однієї з її композицій артист вже багато років підтримує з нею дружні стосунки, та дуетної пісні поки ще немає.

Також молодь поцікавилась, які з його пісень є найулюбленішим для Павла Миколайовича. «Найулюбленіші – це «Хрещатик» та «День народження», тому що, «незважаючи на походження, є у кожного день народження, і у бідного, і в заможного день народження є у кожного»!

Я бажаю, щоб ви в щасті і радості всі жили до ста років!» – сказав Павло Зібров.

На відкриту лекцію до маестро завітав Михайло Поплавський, подякувавши Павлу Миколайовичу, що він прийняв важливе та відповідальне рішення очолити кафедру естрадного співу та передати професійний досвід молоді.

Також змотивував талановитих студентів до навчання у майстра своєї справи і побажав, щоб вони вірили в себе та максимально розкрили свій творчий потенціал.