Збереження української культурної спадщини в цифровому форматі

Київський університет культури разом із консорціумом міжнародного проєкту dComFra програми ЄС Еразмус+ з 2019 року активно бере участь в All Digital Week (Європейському тижні цифрової грамотності).

All Digital Week – це щорічна інформаційна кампанія, присвячена розвитку цифрових навичок громадян, організована провідною загальноєвропейською асоціацією All Digital, організації-члени якої співпрацюють з 25000 центрами цифрових компетентностей. Цьогоріч в Україну прийшла війна. Війна, яка крім людських жертв та руйнувань інфраструктури міст і сіл України, є загрозою для української культурної спадщини.

У цей нелегкий час Університет культури в складі ініціативної групи (ГО ГраДеСвіт, неформальне професійне партнерство “Оцифрована спадщина”, ГО Інститут музейної справи і пам’яткознавства,ГО Агенція Європейських Інновацій) за підтримки міжнародної спільноти започаткував проєкт щодо збереження культурної спадщини в цифровому форматі «Saving Ukrainian Cultural Heritage in Digital (SaveUCHdigital)».  Саме таку назву мала онлайнподія, організована в рамках Європейського цифрового тижня. Адже ми можемо зберегти культурне надбання України за допомогою цифрових технологій, і в цьому процесі дуже важливі як сучасні цифрові рішення для збереження різних типів об’єктів, так і цифрові навички співробітників бібліотек, музеїв та інших установ культурної спадщини.

Захід був організований з подвійною метою. По-перше, представити професійній спільноті, студентам та викладачам України європейські проєкти із збереження оцифрованої культурної спадщини, що мають корисні технологічні та організаційні підходи щодо архівування онлайнових ресурсів, а також оцифрованих архівів і фондів інституцій пам’яті, копії яких треба зберігати в захищених віддалених сховищах. Другою метою було показати нашим європейським партнерам досвід, набутий українськими фахівцями в галузі цифрових технологій у секторі культурної спадщини, щоб визначитися з можливими подальшими напрямами інформаційно-технологічної взаємодії.

У режимі онлайн проєкти і презентації представили доповідачі з Австрії, Бельгії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Польщі. Україну представляли фахівці з Києва, Одеси, Харкова. До заходу приєдналося до 300 слухачів, а по завершенні взяти участь у подальших заходах висловили бажання близько 70 фахівців, студентів та викладачів з різних регіонів України. Відбулося 13 виступів та дискусія з питань, що пов’язані з українською культурною спадщиною.

Відкрила подію декан факультету дистанційного навчання Київського університету культури Олена Чайковська, Вона подякувала міжнародним колегам за підтримку України словом і ділом. «Дякую All Digital Board, Europeana Foundation, Europeana Network Association, Europeana Aggregators Forum за ваші Заяви щодо солідарності з Україною! Дякую всій міжнародній спільноті за підтримку мільйонів українців і тих, хто змушені були покинути власні домівки, і тих, хто залишився. Ми всі намагаємося зберегти свою країну і свою культуру. Зберегти те, що так важливо для нашого знання й розуміння того, хто ми є, звідки ми прийшли і ким ми можемо стати. Ми робимо це спільно. Дякую всім, хто серцем з Україною!»

З промовою виступила Marianna Marcucci, член правління All Digital, цифровий медіакуратор, віцепрезидент Invasioni Digitali (Італія). Вона привітала всіх присутніх і подякувала організаторам за силу й мужність організовувати події на підтримку Європейського тижня цифрової грамотності. Від імені правління All Digital Marianna висловила солідарність з народом України і засудила російське вторгнення як невиправданий акт агресії проти суспільно важливих цінностей, які визнають усі демократичні країни. «Щороку кампанія All Digital Week проводиться у коворкінгах, громадських центрах, школах, університетах, бібліотеках та інших локаціях, пов’язаних з освітою. За 2010-2021 роки до Європейського тижня цифрової грамотності долучились понад 1300000 учасників. Надзвичайно важливо покращувати цифрові навички громадян, адже 42% населеня ЄС не мають базових цифрових навичок й 72 % вірять, що їх на робочих місцях замінять роботи. Ми підтримуємо План дій щодо цифрової освіти (2021-2027) це оновлена політична ініціатива Європейського Союзу для розвитку стійкої та ефективної адаптації систем освіти і навчання країн-членів ЄС до цифрової ери», – сказала пані Marianna й закликала українські організації до співпраці в проєктах цифрової трансформації суспільства.

Олександр Стародубцев, науковий співробітник Національного інституту ядерної фізики, представник проєкту 4СН (Флоренція, Італія), зосередив увагу на важливості збереження української історії, культури й визначенні самоідентичності, особливо в ці драматичні часи для України. Спікер ознайомив присутніх з проєктом Competence Centre for the Conservation of Cultural Heritage (4СН), який отримує фінансову підтримку своєї проєктної діяльності від Європейського Союзу (https://www.4ch-project.eu/). Команда проєкту 4CH – це команда фахівців зі збереження культурної спадщини з різних країн Європейського Союзу (Італії, Бельгії, Литви, Польщі тощо), а також Великої Британії. Метою проєкту є створення Європейського інформаційного центру зі збереження культурної спадщини. Колеги з проєкту 4CH з перших днів російської агресії запропонували методологічну, організаційну та технічну допомогу в питаннях збереження української культурної спадщини.

Sebastian Majstorovic, ІТ-консультант Австрійського центру цифрових гуманітарних наук та культурної спадщини, один із засновників ініціативи SUCHO, (Відень, Австрія) висловив свою солідарність з українцями, котрі зараз страждають від російського вторгнення. Він зазначив, що добре розуміє страждання людей з України, оскільки його батько з Боснії, на території якої в 90-х роках минулого століття також відбувався воєнний конфлікт. «Національна бібліотека була зруйнована і внаслідок пожежі майже всі фонди бібліотеки було втрачено. Ця безповоротна втрата культурної спадщини на батьківщині мого батька справила глибокий вплив на мене як на історика, і була в глибині моєї свідомості, коли я побачив фотографії з України. Саме тому ми з колегами, Quinn Dombrowski зі Стенфордського університету та Anna Kijas з Університету Тафтса започаткували ініціативу Saving Ukrainian Cultural Heritage Online (SUCHO). Ми намагаємося робити резервні копії матеріалів, які вже було діджиталізовано в Україні і які були доступні онлайн на веб-сайтах бібліотек, архівів, музеїв, всі цифрові колекції, які були оцифровані протягом останніх років. До нашої ініціативи приєдналися понад 1300 професіоналів-волонтерів у галузі культурної спадщини бібліотекарів, архівістів, дослідників, програмістів. Вони працюють цілодобово, щоб врятувати якомога більше сайтів. Ми вже зберегли більше 25 терабайтів веб-сайтів з українською спадщиною. На даний час ми зберігаємо дані із сайтів бібліотек, музеїв та архівів України, але готові розширити нашу колекцію до будь-яких оцифрованих культурних матеріалів: історичних документів, рукописів, літератури, музики, театру тощо. Ми використовуємо WebRecorder один з найкращих інструментів для веб-архівування.

Драматичним моментом для мене була ніч з 2 на 3 березня, коли я намагався зберегти сайт державного архіву Харківської області і зміг дістати файл розміром 100 гігабайтів. І через декілька годин сайт вже був оффлайн, він оффлайн й досі. Ми маємо його копію. Тож з нашого сайту є доступ до всього сайту державного архіву Харківської області. Ми намагаємося зберегти все, що можемо, оскільки сервери також фізичні об’єкти, і зараз в Україні вони у небезпеці з різних причин. Вони можуть бути фізично пошкоджені, або піддатися кібератакам. Наша ініціатива бачить попереду довгий шлях, пов’язаний із зберіганням даних та наданням підтримки українським установам культурної спадщини, наша мета повернути файли туди, де їм належить бути: до рук українських бібліотекарів, архівістів та кураторів!»

Марина Толмач, викладач кафедри комп’ютерних наук Київського університету культури (Київ, Україна) та Ольга Баркова, ГО ГраДеСвіт, неформальне професійне партнерство «Оцифрована спадщина» (Київ, Україна) представили презентацію про європейські проєкти, що пропонують свою допомогу (Saving Ukrainian Cultural Heritage Online (SUCHO) https://www.sucho.org, Competence Centre for the Conservation of Cultural Heritage (4СН) https://www.4ch-project.eu) та інші корисні ініціативи, які надають можливості для цифрового збереження оцифрованої культурної спадщини і збереження зображень екстреної фотофіксації об’єктів культурної спадщини на серверах в безпечних місцях Європи.

Автори розповіли про алгоритми та засоби взаємодії з цими двома проєктами, ознайомили з методикою екстреного оцифровування з подальшим застосуванням зображень для створення 3D моделей об’єктів культурної спадщини.

Також фахівчині презентували Інструкцію з екстреного оцифровування, надану фахівцями проєкту 4СН, яку було перекладено, адаптовано та доповнено для зручного застосування українськими фахівцями і шанувальниками культурної спадщини.

Під час опрацювання механізму взаємодії з проєктами було також визначено правове підґрунтя та засоби забезпечення легітимності запропонованого віддаленого зберігання цифрових архівів культурної спадщини. Крім того, надано інформацію про міжнародний знак охорони об’єктів культурної спадщини «Блакитний щит». Інформаційні матеріали щодо застосування цього знаку перекладені студенткою 4 курсу кафедри комп’ютерних наук Катериною Янушевською. Наприкінці презентації були представлені напрями можливого подальшого співробітництва з європейськими проєктами та організаціями. Завдяки ініціативам наших європейських колег ми отримали можливості, які варто використати задля прискорення цифрової трансформації і міжнародної взаємодії в секторі культурної спадщини.

Марина Чернявська, архівіст (University of Alberta, Edmonton, AB, Canada) презентувала ініціативу Ukraine Archives Rescue Team (U-ART) Альбертського університету, який є одним із найважливіших осередків українських студій у Північній Америці. «Завданням ініціативи є термінова організація безпечного збереження цифрових архівних та дослідницьких даних українських вчених і наукових закладів. До складу ініціативи входять кілька дослідницьких установ Альбертського університету серед них Канадський інститут українських студій та Центр українського і канадського фольклору ім. Кулів. Ініціатива U-ART, спрямована на архівістів, бібліотекарів, науковців України та їхніх наукових закладів, цифрові дані яких перебувають під загрозою знищення внаслідок воєнних дій тa російської окупації. У співпраці з канадськими державними закладами та університетськими партнерами ми підготували безпечне сховище для збереження ваших наукових/дослідницьких даних (архівні колекції та бази даних, польові дослідження, усні історії, тощо). Ми також підтримуємо зв’язки з SUCHO, Українським інститутом в Гарварді та іншими спорідненими ініціативами.

Пропонуємо безпечне збереження даних і різні опції завантаження їх (залежно від конкретної ситуації людини/організації в Україні та обставин таких, як розмір даних, стабільність інтернет зв’язку, тощо). Ми маємо технічні можливості збереження великих електронних архівів та великих файлів, як, наприклад, відеоінтерв’ю. Ми також започаткували нову ініціативу, а саме надання нашим партнерам допомоги з придбання обладнання для оцифрування. Будемо щиро раді співпраці з вами. Ми відкриті для всіх! Дякую організаторам і всім присутнім за те, що ви робите, за те, що тримаєте небо над Україною, для мене ви всі герої. Канада з вами, архівісти та бібліотекарі Канади з вами! Україна обов’язково переможе!» – наголосила пані Марина.

Valentine Charles, директор служби даних Europeana Foundation (Нідерланди) та Sofie Taes, цифровий куратор KU Leuven (BE), заступник голови правління Europeana Network Association (Бельгія) підкреслили: «Основний меседж нашого виступу сьогодні Українська спадщина для Europeana та Europeana для української. Europeana є ініціативою Європейського Союзу, яка фінансово та політично підтримується Європейською комісією з моменту її запуску в 2008 році. Europeana сьогодні це агрегація та простір для відображення оцифрованих європейських творів, ми прагнемо зробити європейську культурну спадщину доступною для всіх. Ми співпрацюємо з різними типами організацій культурної спадщини (бібліотеками, музеями, архівами). У нас величезна колекція, доступ до якої є через електронну бібліотеку europeana.eu. Ми працюємо з інформацією з різних доменів, тому й створили правила, щоб якісно отримувати інформацію і готові поділитися своїми знаннями та досвідом з усіма зацікавленими українськими організаціями. Також маємо багато інформації та активностей для професіоналів. Ми не просто платформа чи сет інструментів. Це великий нетворк, маємо Фондацію, Асоціацію та Форум Агрегаторів всередині. Ми залучаємо креативні індустрії, проводимо активності для комьюніті та намагаємось змінити те, як вони взаємодіють з культурною спадщиною. Ми хочемо, щоб більше української спадщини стало частиною Europeana.

Тому запрошуємо приєднуватися до EUROPEANA NETWORK ASSOCIATION MEMBERS, де вже більше 3000 учасників. Наша головна ціль: позитивні зміни, підтримка культурної спадщини та її власників. Ми висловлюємо нашу солідарність нашим колегам з України. Звичайно, ми хочемо допомогти ще більше. Ми слідкуємо за тим, що відбувається в сфері цифрової культурної спадщини України й готові працювати за різними напрямами, ось наші ідеї: архівування та евакуація даних, документування/оцифрування української спадщини, організація днів «колекцій» (усна історія, фотоматеріали), навчання з цифрових компетентностей (метадані, стандарти та передовий досвід), забезпечення маршруту агрегації до Europeana). Ми готові працювати разом!»

Ольга Баркова, ГО ГраДеСвіт, неформальне професійне партнерство «Оцифрована спадщина» (Київ, Україна) у своєму виступі «Етапи цифрової євроінтеграції: досвід українських установ пам’яті» продовжила тему взаємодії з Europeana. Цифрова євроінтеграція за її власної ініціативи почалася ще в 2012 році з постачання до Європеани перших записів про українські книжкові пам’ятки з декількох бібліотек.

Дистриб’юція цифрового контенту відбулася в рамках взаємодії з трьома проєктами Europeana: Liked Heritage, Aphena, Europeana Photography. Ця співпраця була дуже корисною, оскільки надала можливість не тільки спостерігати за розвитком цієї глобальної цифрової системи, але й вивчати стандарти метаданих та правове поле функціонування цифрових ресурсів в цифровому онлайновому просторі, навчатися технологіям конвертування записів та формування цифрових колекцій. Суттєво важливою була участь у створенні українського варіанта тезаурусу термінів для ресурсів EuropeanaPhotography, до чого було залучено 6 українських організацій. Отримані знання та досвід передавалися українським фахівцям під час проведення міжнародних заходів «Оцифроване надбання», які відбувалися протягом 5-ти років в Києві та інших містах України. Ці заходи відвідало більше 600 слухачів з 48 міст та селищ країни, сформувалося певне професійне співтовариство фахівців з цифровізації в секторі культурної спадщини. У презентації було також представлено скріншоти з першої віртуальної цифрової фотовиставки «All Our Yesterday», проєкту Europeana Photography, яка була присвячена 100-річчю фотографії та відкрила свою фізичну експозицію 2 квітня 2014 року в Італії, а потім була показана в інших країнах Європи. Представити українські оцифровані історичні фотографії цієї фотовиставки фахівці Europeana запропонувли під час революції Гідності та активних подій на Майдані в Києві. То був певний прояв культурної професійної підтримки України. І зараз ми отримуємо такий же прояв професійної солідарності та підтримки з боку Europeana. Отже, цифрова євроінтеграція набуває нового етапу, і він полягає у підготовці технологічних умов підготовки, конвертування та постачання цифрового контенту про культурну спадщину країни на платформі вітчизняного програмного забезпечення для установ пам’яті Інформаційної Системи DC-Visu. Зараз в Europeana представлено цифровий контент 7 українських організацій пам’яті, це дуже невелика колекція. Сподіваємось, продовжити нашу цифрову євроінтеграцію та ширше представити українську культурну спадщину в її ресурсах.

Наступні три виступи доповідачів були присвячені використанню технологій 3D для оцифрування об’єктів культурної спадщини.

Сергій Присяжний, директор компанії AERO3D, засновник і директор ГО ГраДеСвіт (Київ, Україна), розповів про досвід та напрацювання з 3D оцифровування пам’ятників у Києві, в інших містах України та створення 3D турів інтер’єрів і екстер’єрів історичних будівель та споруд. Зараз діяльність компанії спрямовано на комерціалізацію наявних цифрових 3D моделей пам’яток з метою отримати кошти на допомогу ЗСУ, а також придбати обладнання для післявоєнного цифрового відтворення пошкоджених і зруйнованих об’єктів культурної спадщини та цивільної інфраструктури міст і селищ України.

Як і чимало аналогічних компанії та фахівців, AERO3D віддала своє обладнання для аерофотозйомки на потреби Територіальної оборони Києва. Слід додати, що в рамках реалізації проєкту УКФ у 2020 році фахівці AERO3D набули значного досвіду з лазерного оцифрування та високоякісного цифрового відтворення віртуальної 3D моделі зруйнованого будинку Ігоря Сікорського в Києві.

Дмитро Малишев, керівник проєкту Virtual Ukraine. Розділ War in Ukraine (Київ, Україна) показав власні роботи з цифрового фіксування наслідків воєнних злочинів на звільнених від окупантів територіях. Дмитро наголосив на важливості прискорення оцифрування тих пам’яток, які все ще знаходяться під загрозою пошкодження або руйнування. 3D тури та 3D моделі допомагають відтворити об’єкти, а також тимчасово замінити фізичні відвідування віртуальними.

Проте війна триває і є потреба знімати наслідки бойових дій. Такі панорами додаються у ресурси проєкту Virtual Ukraine, який до війни був спрямований на підвищення туристичної привабливості та доступності України. Дмитро показав з’йомку відомого об’єкту технічної спадщини України – зруйнований літак Мрія, який був знятий до війни. Додамо, що професійній спільноті варто поєднати свої зусилля, знання та напрацювання довкола відтворення в 3D культурної спадщини України.

Яна і Федір Бойцови, ГО Pixelated Realities (Одеса, Україна) – це досвідчені професіонали з 3D оцифровування та багатоаспектного застосування 3D для різноманітних потреб культурної спадщини. Яна та Федір представили свій багатий досвід роботи з 3D в Одесі та інших локаціях, а також розкрили корисні аспекти 3D оцифрування в екстремальних умовах, зокрема, у реаліях війни в Україні.

Вони також розповіди про власний досвід участі в ініціативі 4СН, можливостями якої скористалися для збереження власних цифрових архівів та 3D моделей.

Lars Wieneke, керівник інфраструктури цифрових досліджень Люксембурзького центру сучасної та цифрової історії Люксембурзького університету (C2DH), (Люксембург) та Maciej Maryl, директор Цифрового гуманітарного центру Інституту літературних досліджень Польської академії наук (Варшава, Польща) під час дискусії зазначили, що Європейський центр компетентностей з питань культурної спадщини (4CH) об’єднався з багатьма партнерами та органами влади, щоб створити ініціативу Save the Ukraine Monuments (SUM) і допомогти оцифрувати та зберегти українську культурну спадщину для майбутніх поколінь.

«Ми намагаємося забезпечити швидку допомогу у збереженні цифрової документації про українську культурну спадщину, зберегти її пам’ять та підтримати майбутнє відновлення майна від пошкоджень, завданих війною. Усі зібрані дані будуть точно збережені та повернені законному власнику, коли – сподіваємось, незабаром – ситуація покращиться із закінченням цієї жахливої війни».

Наступний доповідач, Ганна Заволодько, доцент кафедри «Системи інформації» Національного технічного університету «ХПІ» (Харків, Україна), учасник проєкту dComfra, зараз знаходиться безпосередньо у Харкові, зазначила, що цього разу виступає не як фахівець з цифрових технологій, а як частина творчої спільноти будинку, в якому залишилась зі своєю сім’єю та створила невеликий художній гурток для дітей. «Арт-терапія стала засобом подолання страхів, вимальовування емоцій, вирішення проблем». Ганна продемонструвала індивідуальні та колективні роботи дітей, акцентувавши, що саме зараз формується сучасне культурне надбання, яке демонструє єдність української нації та прагнення до миру на нашій землі. «Дитячі малюнки – це культурна спадщина нашого будинку. Але ми хочемо, щоб їх побачив світ. Тому шукаємо платформи для організації виставки, аби донести світу інформацію про ситуацію в Україні та зібрати кошти для пожежників Харкова, які працюють цілодобово, рятуючи місто від наслідків обстрілів».

Наталія Удріс-Бородавко, завідувачка кафедри графічного дизайну Київського національного університету культури і мистецтв (Київ, Україна), під час свого виступу зауважила, що потреба у збереженні української культурної спадщини цифровими засобами – це соціальна проблематика. А будь-яка соціальна проблема та діяльність щодо її вирішення потребують широкого розголосу, привернення уваги не лише вузьких фахівців, але й громадськості. Саме це є одним із завдань візуальних комунікацій.

«Колектив кафедри графічного дизайну КНУКіМ – завжди на хвилі актуальних соціокультурних процесів в Україні. Ми створюємо контент і поширюємо його в широкий громадський простір – галереї, метрополітен, вулиці міста, сайти з вільним доступом до проєктів. Тому ми раді долучитися до процесу збереження культурної спадщини тим, чим можемо: актуалізацією необхідності цього питання за допомогою соціальних постерів, сторінок у соцмережах, анімованих роликів та активним інформуванням спільнот про те, що вже зроблено в цій сфері». Пані Наталія продемонструвала постери, що зараз розробляються студентами та розповсюджуються серед захисників України для мотивації та підтримки бойового духу.

Наприкінці заходу Олена Чайковська подякувала всім учасникам за співпрацю і наголосила: «Наша подія зібрала велику аудиторію, понад 300 учасників з різних куточків України та світу. Впевнена, що в результаті спілкування ми отримуємо більш тісну та корисну співпрацю для збереження та примноження культурного надбання України, щоб і надалі разом сприяти цифровому просуванню України та збагатити європейські та світові цифрові ресурси саме контентом української культурної спадщини. Дякую всім, хто долучився! Разом переможемо! Слава Україні!»

Відеозапис події можна побачити тут https://www.facebook.com/kn.knukim/videos/673302347330645

Окрема подяка Олені Моргун та студентам кафедри комп’ютерних наук Київського університету культури Катерині Янушевській та Ітану Ширману за допомогу в перекладі доповідей заходу та матеріалів ініціатив.