Барна культура сучасності: інтерактивна дегустація
На факультеті готельно-ресторанного і туристичного бізнесу пройшов дегустаційний майстер-клас від амбасадора міцного алкоголю компанії «Wine Bureu», засновника власного оглядового телешоу, власника коктейльного бару «Kyiv Bar», Топ-10 UA «Bacardi Legasy», переможця «Bar Spirit Cup», Toп-3 UA «Cofftails» Іллі Трубіцина.
Експерт влаштував для студентської молоді інтерактив із призами, дегустацією декількох найпопулярніших сортів рому та розповів історію виникнення цього напою.
Ілля акцентував, що бренді, коньяк, лікер, текіла – найпопулярніші міцні алкогольні напої, які мають свої особливості. Коньяк, наприклад, має дуже суворі критерії виробництва. А от щодо рому, то тут відсутні такі правила. Це дуже давній напій, який достеменно не має точного походження назви і єдиного рецепту створення: його технологія залежить від регіону. «Справжній ром – це міцний алкогольний напій, в основі якого є патока, що отримується при переробці цукрового очерету. Він підлягає дистиляції, після чого майстер купажу збирає смаки, потім ром витримується у бочці. Колір напою залежить від фільтрації. Ідеальна коктейльна позиція – світлий ром, який має нейтральний смак і чудово змішується з іншими інгредієнтами».
Вдаючись у деталі, бармен повідав, що сама патока є вторинним продуктом після виробництва цукру. Цукор росте у тростинах, які спочатку збирають, потім роблять сік, випарюють його і варять, він стає густішим і зменшується в об’ємі, далі суміш переміщують до центрифуги, яка відділяє кристали білого цукру. Відтак виділяється й коричневий цукор і залишається певна «смола» – патока – її і використовують у виготовленні рому. Раніше пактоки було настільки багато, що не знали що з нею робити.
«Були навіть такі часи, коли цукор коштував дорожче золота. Його потребували всі. Навіть в армії їли цукор, це давало багато енергії.
Першими «відкрили» ром раби на плантаціях, які додумалися збродити тростинний сік.
Окрім того, ром не просто так полюбився й піратам, які додавали його у воду. Адже на кораблі він дозволяв не померти від спраги та хвороб: 80-градусний алкоголь ефективно дезінфікував рани і зводив до мінімуму ризик отруєння продуктами другої свіжості й затхлою питною водою. Тому ром і вважається піратським напоєм», – розповів І. Трубіцин.
Після історичного екскурсу Ілля запропонував молоді продегустувати різні види рому (білий, gold, витриманий, пряний), аби визначити смак та аромат напою.
Першим став прозорий або білий, чистий ром – ідеально відфільтрований. Він має легкий тропічно-тростинний післясмак та чудово підходить під коктейлі «Піна колада», «Дайкірі».
Порівнявши білий ром із золотим невідфільтрованим і більш темним, з витримкою 3 роки, студенти визначили його аромат, у якому відчувались карамель, ваніль, бузина, горіх; виявили щільність смаку й зафіксували міцний насиченіший присмак зі спеціями. Найкраще, за словами амбасадора, із золотим ромом смакуватиме коктейль «Куба лібре».
Третім дегустаційним став витриманий ром. Гість зауважив, що його п’ють у чистому вигляді, не змішуючи. До цього ром 7 років зберігався у бочці в тропічному кліматі. Тому став більш щільним, глибокого коричнево-золотавого кольору, наповнившись тютюновим, ананасовим і духмяним смаками.
Останній, пряний ром, мав присмаки чорносливу, кориці, ванілі, мускатного горіха, а його тропічний двійник був насичений нотками манго, ананасу та спецій. Проте, як наголосив Ілля, кожен відчуває щось своє у цих неповторних напоях.
Також експерт додав, що бочка, в якій настоюється алкоголь, впливає на весь кінцевий смаково-ароматичний профіль напою, зокрема, посилює смаки карамелі, спецій, тютюнового листа. Тому чим довше термін настоювання в бочці, тим ром має унікальніший смак і коштує дорожче.
Студентська молодь факультету готельно-ресторанного і туристичного бізнесу подякувала фахівцю за змістовний і цікавий теоретично-практичний майстер-клас, під час якого дізналась історію виникнення рому, навчилась розрізняти його за походженням та відкрила нові аромати і смаки напою.
