Дмитро Пономаренко про тонкощі дипломатичних відносин України з Республікою Корея

 

Відкриті онлайн-лекції в рамках авторського курсу Інни Костирі «Лідерство та міжнародні комунікації» продовжують збирати зацікавлену аудиторію майбутніх дипломатів.

 

 

Нова зустріч, в якій взяли участь студенти кафедри міжнародних відносин, відбулась із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Корея Дмитром Пономаренком. Модератором заходу був заступник декана факультету PR, журналістики та кібербезпеки Тарас Лисенко.

Представила високоповажного гостя завідувач кафедри міжнародних відносин, докторка політичних наук, професорка Інна Костиря, акцентувавши на важливості вивчення студентською молоддю дипломатичних процесів, зокрема, історії та розвитку взаємовідносин України та Кореї.

Спікер виступив із цікавою доповіддю та поділився унікальним досвідом дипломатичної роботи.

 

 

 

Пан посол зосередив свою розповідь на історичному шляху Південної Кореї, її розвитку та відповів на питання молоді. Приїхав до Кореї він за тиждень до повномасштабної війни в рідній країні й одразу поринув у переосмислення й налаштування взаємовідносин між Україною та Корейською Республікою, що не розвивались належним чином з низки різних причин, зокрема, й віддаленості.

За його словами, Корея історично не була квітучою державою, а відсталою, консервативною і закритою. Протягом століть не раз була завойована і терпіла певні приниження від Китаю та Японії. У 1905 пройшла війна між російською і Японською імперіями за контроль над Маньчжурією і Кореєю, в якій росія зазнала нищівної поразки. Японія частково окупувала Корею до 20-го сторіччя і розпочала її індустріалізацію, але будувала вона залізні дороги, об’єкти важкої промисловості лише для потреб своєї мілітаристської машини. А вже після поразки Японії у Другій світовій війні з 1945 року Корея була зайнята радянським союзом на півночі й США – на півдні, розділившись навпіл демаркаційною лінією на північну і південну частини. Так у 1948 році було створено 2 країни: КНДР і Республіку Корея, які до 90-их років не визнавали одна одну. Відтак і до сьогодні мирний договір не було підписано між цими країнами.

 

 

«У 60-ті роки до американських грошей додались й інвестиції та репарації за окупацію від Японії. Але все ж там панувала бідність і невизначеність.

Корейська економіка залежала від зовнішнього капіталу. В Кореї був гігантський державний борг, однак, завдяки спеціальній економічній політиці ситуацію вдалось змінити через 10 років. В основі цієї політики лежали залучення іноземних інвестицій та серйозна антикорупційна кампанія, спрямована на цільове використання іноземних коштів», – зазначив Д. Пономаренко.

Згодом почалась урбанізація країни, яка змінила її з аграрної на індустріальну. Головним ресурсом стало працелюбне корейське населення, ставка держави була зроблена на дешеву робочу силу (Human resources). Людський капітал і експортоорієнтована економіка, освіта та підготовка кваліфікованих кадрів сприяли тому, що нині Південна Корея вважається високотехнологічною державою з передовими технологіями.

Студенти-міжнародники поцікавились у пана Дмитра щодо безпекової складової Південної Кореї та КНДР. Чи є в Кореї такі засоби стримування свого агресивного сусіда, які б можна було застосувати й в Україні.

 

 

Ментор зауважив, що Північна Корея є залежною країною від Китаю, адже достатньо підсанкційна. Також створені процеси позбавлення ядерного потенціалу КНДР. Дипломатія – це, звичайно, дуже важливий переговорний інструмент, але її недостатньо. Тому Корея покладається на розвиток свого власного потенціалу. Її ВПК (військово-промисловий комплекс) вважається одним із найрозвиненіших у світі. Безпека Південної Кореї гарантована надходженням інвестицій та розвитком економічного потенціалу.

Окрім того, прозвучало питання про кількість українських біженців, що знаходяться в Республіці Корея, і яка їм надається допомога.

 

 

 

«Хоча за період війни кількість наших громадян збільшилась майже в 2 рази, але це переважно українці корейського походження. Тут є пільги для їх перебування.

Звісно, що тут не так, як у Польщі з нашими переселенцями. Але Корея допомагає достатньо активно. І на державному рівні це також потужна підтримка. На першому етапі це були шоломи, бронежилети, медицина. Наразі ж наша країна отримує обладнання для розмінування, рентген-апарати. Зараз говоримо про 100 пікапів. Уже домовились про виділення 20-ти потужних генераторів для України, персональних комп’ютерів, лептопів для дітей у дитбудинках і школах. А в найближчому майбутньому будемо домовлятись про залучення корейців для відбудови нашої держави», – відповів Дмитро Пономаренко. Також він виокремив цікавий факт, що корейці за своїм законодавством не можуть заїжджати до країни, де триває збройний конфлікт.

 

 

Студентська молодь кафедри міжнародних відносин щиро подякувала Надзвичайному і Повноважному Послу України в Республіці Корея за інформативну розповідь, цікаві історичні факти та дипломатичну роботу на користь нашої держави.

 

Консультація
Заповни форму і наші консультанти швидко та якісно нададуть тобі будь-яку інформацію зручним для тебе способом комунікації.

    [_date] [_time]