Географія антивоєнної творчості «Креативного супротиву» КУК\КНУКіМ активно шириться світом. За рік повномасштабного вторгнення плакатні твори студентської молоді і викладачів кафедри графічного дизайну експонувались в Україні, Польщі, Чехії, Болгарії, Греції, США, Австралії, Нідерландах, Грузії, Литві, Німеччині, Італії, Іспанії, Канаді та Швеції. А нещодавно унікальну патріотичну графіку в рамках виставкового проєкту «Голоси України: українські плакати воєнного часу» представили на трьох локаціях у Сеулі (Південна Корея).

Ініціював проєкт завідувач кафедри українознавства одного з провідних вишів Південної Кореї Hankuk University оf Foreign Studies, професор Sogu Hong, який дізнався про телеграм-групу «Креативний супротив» з англомовних статей наукового видання «Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну» 2022 року факультету дизайну і реклами університету культури. Він звернувся у листі до Наталі Удрі-Бородавко, завідувачки кафедри графічного дизайну Київського університету культури, запропонувавши влаштувати три виставки українських плакатів в Сеулі (Республіка Корея), щоб розповісти корейському народу про трагедії війни в Україні, протистояння ворогові, патріотизм і волю до перемоги незламних українців.

Отже, вирішивши всі організаційні питання, кафедра українознавства НUFS у співпраці з кафедрою графічного дизайну КУК протягом 9-14 травня влаштували діджитал-виставку «Голоси України: українські плакати воєнного часу» на «БітЕден Спейс» у Букчоні, одному з історичних районів Сеулу.

14 травня відбулась церемонія відкриття експозиції «Креативного супротиву КУК\КНУКіМ» у галереї Вальд міста Сеул. Відвідали вернісаж близько 40 поважних гостей, серед яких Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Корея Дмитро Пономаренко із дружиною, представники урядових і громадських організацій, корейські митці, керівники центрів миру, українці, які мешкають у Південній Кореї.

Презентували графічні твори також 8 червня в K-ZONE, на другому поверсі Столітньої зали Корейського університету закордонних справ Global Campus. Під час відкриття відбулась спеціальна лекція пана Кім Хьонг Те, Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Корея в Україні.

«Я щиро вдячна професору Sogu Hong за цікаву пропозицію, дуже відповідальне ставлення до організації і бажання підтримати Україну. Окрім організації виставок «Креативного супротиву», він запропонував мені взяти участь у науковій конференції «Єдність у розмаїтті. Випадок Східної Європи» з доповіддю, яку я назвала The information struggle of graphic designers in Ukraine – Інформаційна боротьба графічних дизайнерів в Україні», – зауважила Наталя Удріс-Бородавко, долучившись до конференції в онлайн-форматі.

Презентація, яку представила закордонним колегам Наталя Сергіївна, – про силу візуальних комунікацій в сучасному суспільстві, соціальну відповідальність та про міжнародну підтримку. «Візуальний продукт, який оточує сьогодні нас з усіх інформаційних каналів, виконує різні функції. Він може бути розвагою, засобом власної реалізації людини, він може бути інструментом просування товарів і послуг. Але він може бути і голосом проблемних ситуацій. Він може привертати увагу людей до проблем і необхідності їх вирішувати.

Кожен день в українських соціальних мережах з’являються графічні плакати та ілюстрації як реакція на події війни. Вони моментально поширюються тисячами підписників. Це один з факторів відчуття єдності. Не головний, але важливий. Завдяки такому візуальному контенту ми можемо разом плакати над трагедією, співчувати постраждалим, радіти перемогам, надихати один одного.

При цьому варто розуміти, що створені графічними дизайнерами та ілюстраторами твори – це не просто документальне фото про війну. Це певний візуальний код, продуманий за композицією, кольором, сюжетом. Кожен з таких кодів несе унікальну емоцію і викликає певну емоцію у відповідь. Саме емоція є початком мотивації до дії і до вирішення проблеми», – поділилась завідувачка кафедри графічного дизайну університету культури.

У доповіді авторка ознайомила з найбільш масштабними проєктами українських графічних дизайнерів та ілюстраторів, які реалізовані переважно за кордоном. Завдання цих проєктів – постійно нагадувати світу, що в Україні йде війна, що її хоче знищити інша країна. І що від кожного залежить, чи буде врятована демократія та цивілізовані стосунки.

Презентація настільки захопила увагу учасників міжнародної конференції, що вони поставили декілька запитань спікерці.

• Яка кількість студентів і викладачів була залучена до співпраці?
• Це унікальний проєкт, аналогу якому в Україні немає. Спільнота «Креативний супротив» утворилася 3 березня 2022, через тиждень після початку вторгнення. До неї входять найбільш активні студенти, випускники і викладачі. Спочатку в ній було близько 300 учасників, сьогодні їх 418. Не всі вони однаково активні. Проте всі підтримують один одного. Організаторами активностей є 3 основні викладачі, також участь час від часу беруть 4-5. Силами викладачів здійснюється вся організаційна робота, частково ми залучаємо студентів. Наприклад, під моїм керівництвом студентка верстала каталог усіх плакатів.
• Скільки часу учасники проєкту приділяли виставці, що їм довелося виконувати, крім створення плакатів, і як ви фінансували всі витрати?
• Міжнародна підтримка і допомога у розвитку цього проєкту дуже потужна. Ми провели 40 виставок, 12 в Україні, а інші за кордоном. В українських та декількох інших країнах витрати на себе брав університет або самі викладачі. Однак у більшості інших країн – самі організатори. Вони фінансували, друкували плакати та оформлювали експозицію. Ми дуже вдячні всім, але сьогодні я хочу подякувати професору Sogu Hong.
• Чи мають українські антивоєнні плакати, створені з 2022 року, якісь відмінні риси чи тенденції, що відрізняють їх від радянського періоду чи періоду революції Євромайдану?
• Дякую, це дуже цікаве запитання. Плакати періоду Євромайдану та повномасштабного вторгнення радикально відрізняються від плакатів радянської доби.

По-перше, інша мета їхнього створення. Раніше завдання полягало в підкресленні того, що Україна – частина радянської імперії, покірна «молодша сестра» без власної історії та державності. Сучасні плакати – навпаки, демонструють незалежність та величезну історичну і культурну спадщину нашої країни.

По-друге, відрізняється знаково-символічна система зображень. Сьогодні на постерах ви зустрінете українців ХХІ століття на фоні нових споруд і досягнень. Деякі атрибути традиційної культури на перший погляд можуть бути схожими, але вони мають різні контекст і значення. Наприклад, українка в народному одязі на радянських плакатах – символ традиційності, романтичної пасивності й несучасного способу життя, а в сучасних плакатах – це символ сміливості, волі, рішучості, незалежності. Поле пшениці на фоні блакитного неба в радянських плакатах демонструвало аграрність, а сьогодні – це гордість за свою незалежну землю.

Плакати періоду повномасштабного вторгнення схожі на плакати Євромайдану, проте більш гострі, трагічні та наповнені контекстом війни. В них є ті знаки і символи, яких ми не знали раніше.

• Які плани у команди проєкту «Креативний супротив» на майбутнє?
• Ми продовжуємо функціонувати. Одні студенти завершують навчання в університеті, але інші вступають. Ми знаходимо нові актуальні теми, важливі для внутрішнього простору України. Наприклад, як себе поводити з людьми, які отримали фізичні травми на війні та користуються протезами, адже їх стає дедалі більше. Також ми продовжуємо встановлювати контакти із зарубіжними партнерами, які хочуть зробити важливу справу та організувати нашу виставку. Кожен із вас також може стати нашим партнером і другом.

Професор Sogu Hong подякував Наталі Удріс-Бородавко за змістовну та емоційну розповідь, висловив солідарність усім українцям і щире сподівання на швидке завершення війни в Україні.