Медійна майстерня від Тетяни Гончарової
На факультеті кіно і телебачення успішно продовжуються ексклюзивні майстер-класи відомих українських медійників.Нещодавно професійним творчим досвідом зі студентською молоддю поділилась Тетяна Гончарова, зіркова випускниця університету культури, відома ведуча і журналістка, яка на радіо і ТБ вже понад 22 роки, має колосальний досвід ведення прямоефірних проєктів, а з перших днів війни працює в телемарафоні «Єдині новини» і паралельно знімає інтерв’ю для авторського каналу «Гончарова подкаст».
Майстер-клас був інформативним, насиченим, сповненим інтерактивів і практичних завдань від фахівчині, яка розповіла про улюблену професію, вміння працювати у кількох проєктах одночасно, мотивуючи власним прикладом до самовдосконалення та фахової реалізації.
Розпочалась зустріч із коментаря ведучої про кумедний випадок у прямому ефірі, коли через випадкове поєднання слів Тетяна стала мемом для всіх українців.
«Якось на прохання редактора я зняла сюжет про зоопритулок у Макарові, це було на початку війни, коли ракети постійно прилітали. Потім ще зробила один матеріал, як хлопець з того ж містечка урятував собак з-під обстрілів, я йому теж допомагала. Тому не бійтеся ставати волонтерами, просто починайте щось робити і вам сподобається жити не лише для себе.
Це з приводу того, як ми знаходимо героїв для наших сюжетів. Ви ніколи не вигадаєте, не «висмокчете з пальця», якщо у вас немає реальних історій, і ви не бачите цього життя. Так от там, де ми знімали, можна було взяти собаку, але в мене вже був домашній улюбленець, про що я повідомила в ефірі – «в мене є мій пес Дюк з притулку» – фраза, яка стала мемом. Єдине я шкодувала, що люди, які вирізали це відео, не залишили слово «притулку», бо інакше воно б могло завіруситись і щонайменше 20 родин взяли б собак. Але Дюком я його назвала не для того, щоб потім ходити і сміятись, бо тільки на другий місяць зрозуміла випадкову двозначність (усміхається)», – відзначила пані Тетяна.
Розповідаючи про репортажні зйомки, прямі ефіри в реаліях війни, фахівчиня запропонувала й молоді уявити себе в ролі ведучих телемарафону, яким потрібно раптово повідомити про трагедію. Першокурсники виконали завдання, обґрунтувавши власні думки. Однак правильної відповіді не надали, зазначивши, що не варто приховувати власних емоцій. На що пані Тетяна одразу звернула увагу, надавши професійну пораду щодо стриманості, а потім пригадала випадок із власного досвіду, коли їй потрібно було розповісти в новинах про загибель Павла Шеремета: «У кадрі треба стримано викладати факти, навіть коли дуже боляче. Якщо ви поважаєте свою професію, ви не будете ридати, а тримати себе в рамках. Вас ввімкнули, щоб почути лише новини і все», – сказала ведуча.
На думку Тетяни Гончарової, журналістам і ведучим-початківцям не треба «вигадувати велосипед», а варто орієнтуватись на професіоналів і самовдосконалюватись.
«Якщо відчуваєте брак знань, політика чи економіка вам видається складною, продовжуйте навчатись, починайте заглиблюватись, читати блоги, статті. Опановуйте жанр, який вам до вподоби. Наприклад, знання з економіки вас додатково озброять, і ви будете крутезним журналістом або ведучим у цій сфері. Це потрібно. Люди дуже чітко розрізняють, навіть будучи не обізнаними, що ви розумна людина, яку хочеться дивитися. Вони більше будуть дослухатися до вас, коли ви будете ставити запитання, ніби розмірковуючи, що міститимуть конкретний комплекс даних. У такий спосіб ми маємо переслідувати і закривати вищу мету телебачення – навчати нашого глядача, хоча мене постійно заперечують, запевняючи, що ТБ створене для розваги та інформування», – заявила фахівчиня.
Складність роботи ведучого, як стверджує пані Тетяна, під час прямого ефіру обумовлюється вмінням правильно ставити актуальні запитання і вчасно реагувати на зміни у випадку непередбачуваних, іноді трагічних обставин.
«Ніколи не кажіть, звертаючись до людей у ході ефіру, як ви оцінюєте цей випадок або прокоментуйте трагедію. Це не професійно. Ви маєте опиратись на заяви офіційних осіб, знайти цитату того, хто першим відреагував, як правило, на власній сторінці у соцмережі. Якщо ми говоримо про авіакатастрофу у Броварах, варто притягувати думки механіків або експертів військової справи і аж ніяк не політологів.
Однак є деякі речі, які виправдовуються марафоном, тому що за 2 години ефіру можуть бути 20 різних гостей по 5 хвилин, чиновники, економісти, політики, і, крім того, в процесі ще додатково з’являються. Це до того, що ми маємо максимально бути налаштованими на будь-які зміни і повідомлення».
Тетяна Гончарова настільки багатогранна і працелюбна, що встигала паралельно працювати у кількох проєктах – дитячих, музичних, спортивних, у новинах на різних телеканалах і радіо, тож студентам було цікаво дізнатись, як медійниці все це вдавалось одночасно.
«Я просто трудоголік, якому, коли щось пропонують, він не відмовляється. Бо я розумію, що на телебаченні сьогодні проєкт є, а завтра немає. Тому у мене або паралельно йшло три, або один завершувався, а інший починався. Одне точно можу сказати: обожнюю прямі ефіри на відміну від записів. Я відчуваю тих людей, які мене дивляться. Під час таких ефірів відповідальність завищується в рази. Ти маєш настільки бути занурений у життя, зважувати кожне слово, бути зібраним. Я люблю спілкуватись із людьми, до яких я не мала жодного стосунку, як, приміром, до блогерів, коміків, стендаперів, що є нині шалено популярними», – поділилась пані Тетяна.
Щоб створити запис цікавого інтерв’ю для авторського подкасту, Тетяна ретельно готується, вивчає біографію і діяльність респондента, з яким доведеться згодом спілкуватись, аналізує тему або питання, що збирається порушувати. Для цього перечитує статті, переглядає відео та знайомиться з життям неординарної постаті у соцмережах.
«У випадку, коли йдеться про розкриття психологічного стану чи дій гостя, можна й тричі ставити необхідне запитання, але з різних інформаційних ракурсів. Це про те, що варто бути підготовленим завжди», – радила майбутнім фахівцям ведуча.
На запитання молоді чи потрібен ведучому журналістський досвід, Тетяна відповіла: «Так. Я не поважаю ведучих, які ніколи не виїжджали на зйомки. Ви не зрозумієте це життя, якщо не поспілкуєтесь особисто з бабусею, військовим в окопі, із жінкою, яка пече пиріжки, ну не буде нічого такого. Є деякі ведучі, які відмовляються виїжджати, особливо, коли йдеться про репортажну роботу. Повірте, мені не складно поїхати і взяти інтерв’ю у генерала, це той же формат, просто військовий знаходиться на своїй позиції. Також був робочий момент, коли просили знімати про притулок, і я погодилась. У мене ніколи корона з голови не падала. Одна людина, яка розкаже вам про своє життя і випікання пиріжків, надасть вам більше, ніж ви прочитаєте про неї на «Українській правді». Ви життя почнете відчувати по-іншому, саме відчувати, а не бачити», – підкреслила Тетяна Гончарова.
Продовжуючи діалог, фахівчиня теж, у свою чергу, вирішила з’ясувати думку студентів щодо актуальних тем, які вони вважають за потрібне висвітлювати в національному телемарафоні. Як виявилось, це переважно екологічна або соціальна тематики. Але, за словами однієї зі студенток-журналісток, що із Мелітополя, вартим уваги буде інтерв’ю з вчителькою з її рідного міста, яка виходила на мітинги проти окупаційного режиму.
«Якось вам скажуть, ну зніми історію, яка тобі близька. Я б теж знімала про сміття, тварин і ще низку тем. Бо хто не намагався сортувати, не зрозуміє. А хто не з Мелітополя, може, звичайно, зняти блискучу історію, але ти, яка приїхала звідти, з того стражденного міста, знімеш її краще», – звернулась до студентки пані Тетяна.
Якщо є острах виступати перед публікою і легке занепокоєння – це на користь – вважає ведуча: «Я періодично, коли веду якісь заходи, штучно стимулюю в собі знервованість, тому що знову ж таки вона породжує відповідальність і дає відчуття свята виходу до аудиторії. Я вмію робити вже все: можу вести економічний форум, політичний захід, модерувати великі події або маленькі свята, але я не хочу, щоб це стало рутиною».
Улюблену професію Тетяна поєднує з живописом, влаштовуючи виставки власних картин, та ентомологією, збираючи колекцію рідкісних комах, а віднедавна – створенням аудіофонду української літератури.
Діалог медійниці з молоддю виявився доволі змістовним, сповненим реальних прикладів і практичних акцентів, фахових зауважень та аргументацій, які чітко відображають її переконання – завжди чесно і відповідально ставитись до обраної професії.
Насамкінець майстер-класу Тетяна Гончарова зауважила, що їй було цікаво почути питання від студентів, але хто не встиг цього зробити, можна продовжити спілкування і навіть дискусію у Фейсбуці чи Інстаграмі.