На факультеті кіно і телебачення відбувся майстер-клас режисерки-постановниці, однієї з найвідоміших кліпмейкерок України, зіркової випускниці університету культури Катерини Царик.
Режисерка почала свою розмову з поради студентам: «Ви не знаєте на 100%, куди саме вас заведе подальший шлях, тому, поки навчаєтесь, старайтесь пробувати себе у всьому, цікавтеся всім».
Зіркова випускниця розповіла, як починала свою кар’єру режисером-постановником, а також про любов до кліпмейкерства. Згадала, що викликом була робота в одному із топових проєктів «Голос». Коли надійшла пропозиція спробувати себе в цьому телевізійному музичному шоу, на той час Україна стала другою країною, в якій з’явився цей проєкт, першими були Нідерланди.
Катерина зосередила свою увагу на тому, як створюються форматні авторські проєкти, зокрема, «Голос», та проєкти з нуля, такі, як День Незалежності «ДНК», що був у минулому році, і в чому різниця між ними.
Відмінність полягає в наступному. У такому форматі шоу, як «Голос», прописується «біблія» проєкту. Команда креативників компанії визначає, який буде формат шоу. Тут нестандартним був вибір учасників наосліп. Створюючи це шоу в іншій країні, відповідно до авторського права не має бути порушень. Необхідно радитись з компанією, яка надає права стосовно правил шоу.
«У таких шоу дуже важливі рейтинги, на що глядач реагував краще, на що гірше. Форматні проєти – це цікава річ, тому що у тебе є певні правила гри. Чому така стилістика шоу набирає популярності в одній країні і є менш популярною в іншій? На мою думку, справа, перш за все, у різному менталітеті й культурі.
На підготовку до «Голосу» було дуже мало часу, тому готую вас до того, що доведеться працювати у кризових умовах та суворих дедлайнах. Із сьогодні на вчора потрібно придумати класні номери, роздати команді завдання, надихнути її. Це великий адреналін, кайф і нерви. Але це ще і наркотик. Бо коли закінчується проєкт, настає певна ностальгія і невеличка депресія», – зауважила режисерка.
Кліпмейкерка розповіла й про те, як створюються проєкти з нуля, без авторства. Таким у її житті був концерт з нагоди 30-річчя Незалежності України в НСК «Олімпійському». Катя зазначила, що працювати над проєктом і важко, і легко одночасно. «Спочатку ти радієш, що тобі довірили цю роботу. Потім лякаєшся, бо на тебе лягає велика відповідальність, а далі вже береш себе в руки і починаєш працювати.
Як режисер я повинна була обрати ідею зі своїх знань, досвіду, культурного надбання, із розуміння, що таке для мене незалежність, що таке для мене моя країна. Мені дуже допомогли спогади з дитинства. Україна, дійсно, унікальна держава, що має багатовікову історію, але як країна, котра здобула незалежність, – дуже молода. Тому це парадокс про те, що попри всі намагання інших країн знищити українську культуру, мову, наші прадіди робили все можливе і боролися за цю незалежність. І таким чином виникло гасло «Незалежність в нашій ДНК».
Ця історія прийшла з аналізу країни, її історії і людини, яка в ній живе. Тому ви повинні завжди себе наповнювати знаннями, щоб потім у вас народжувались класні ідеї», – наголосила спікерка.
Далі Катерина розповіла, що після самої ідеї потрібно було прописати весь сценарій, закласти все у сценографію. Стадіон – це величезні масштаби. Метою було залучити тільки українських спеціалістів, команду, щоб показати всім, що окрім музичної культури, ми ще й можемо робити реально круті шоу, і технології у нас для цього всі є. Було пів року дуже складної роботи: вибір репертуару, виконавців, постановки під кожну пісню, знайти до кожного підхід, надихнути, графіка, світло, спецефекти. «Це дуже круто і відповідально. Всі артисти співали наживо. Була дуже висока сцена та складні постановки. Але ми впорались.
Знайте, що за класними проєктами стоїть величезна робота. Втім, коли ти бачиш весь результат цієї роботи – це щастя».
Далі студенти активно комунікували з українською режисеркою. Отримували корисні настанови та поради.
Наприкінці зустрічі Катерина Царик побажала молоді факультету кіно і телебачення, аби війна скоріше закінчилась і вони змогли відчути всі переваги та радощі навчання офлайн у стінах її рідного вишу.