Творча молодь спеціальностей «Акторське мистецтво театру та кіно» та «Режисура театру і кіно» взяла участь у зірковому майстер-класі ВАЛЕНТИНА ШПАКОВА, продюсера та режисера серіалів «Перші ластівки», «Як гартувався стайл», фільмів «Інфоголік» і «Зустріч однокласників».

Майстер-клас був шалено крутим за емоціями, адже Валентин поділився зі студентами неймовірним творчим досвідом як співавтор топових українських проєктів.

Зустріч тривала у форматі запитання-відповідь, тож молодь цікавилась особливостями зйомок, зокрема складними трюковими сценами, кастингами акторів, вибором операторів, взаємодією на знімальному майданчику творчої команди і планами режисера на майбутнє.

Відомо, що ви за фахом не режисер, хоча і творча особистість, як вам вдалось розпочати кар’єру в кіно?

Я спочатку знімав для Ютубу, це був час спроб і помилок. Чим класно, що ти одразу отримуєш зворотний зв’язок, відгуки глядачів, читаєш коментарі, аналізуєш, де критика, а де звичайний хейт. Важливо, щоб була грамотна критика, це мотивує.

Скільки днів ви витрачали на одну серію, знімаючи «Перші ластівки», і як будувалась взаємодія режисера та актора на майданчику?

У серіальному виробництві не використовується таке поняття, як кількість серій, правильніше сказати, скільки знімальних днів, бо зйомки відбуваються не посерійно, а за локаціями, щоб зекономити кошти.

Скажу єдине, що 1-ий сезон був знятий за 35, 2-ий за 38 днів.

Тепер щодо взаємодії режисера та актора під час зйомок. Ми ретельно готувались до 1-го сезону. Найважливіші сцени, ключові, пропрацьовували до знімання. Тому на майданчику було вже простіше. Для актора дуже важливо почути від режисера схвалення дій у кадрі, якщо ж цього не відбулось, починається спільний пошук рішення.

Як проходив відбір акторів на ролі в «Ластівках», ви були присутні на кастингу і чи задоволені результатом?

Кастинг тривав десь два місяці. Там вийшла цікава історія: Олександр Рудницький (у серіалі Нік Масло) пройшов проби на глухонімого брата. Прийшов, у нього рука в гіпсі, зіграв роль і ніби все добре. Та він все одно лишився незадоволеним і питає, чи можна зробити пробу на головну роль, а хлопець під два метри зросту і типажно не підходить. Але ми дали згоду на запис.

Він зробив самопробу, надіслав, ми подивились, керівництво каналу переглянуло відео, і стало зрозуміло, що це головний персонаж. Потім треба було переписувати сценарій… Це приклад того, як актор забрав роль і зробив її, так би мовити, легендарною.

На що ви як режисер звертаєте увагу, коли відбираєте акторів?

Чи розуміє актор про що історія. Якщо є таке розуміння, то питань не виникає.

Чи брали ви участь у монтажі і за ким було останнє слово?

«Інфоголік», «Як гартувався стайл» – це були мої проєкти, де я був режисером і продюсером, тому вів їх до самого фіналу, пройшов усі процеси від задуму до втілення. Із телеканалу приходили і казали «аут», їм все подобалось.

Яка сцена зйомок була для вас найскладнішою як емоційно, так і технічно?

Я в такі моменти хвилююсь і хочу, щоб вийшло все з першого разу. Для прикладу розповім про зйомки епізоду з «Ластівок», коли Поліна падала з даху.

Від каскадерки ми відмовились. Це було дуже відповідально, бо дах у кілька ярусів, він є на Подолі. Їй було дуже страшно, хоч і вжили заходів безпеки.

Якщо хто бачив «Інфоголіка», там герой Яновича літав на стропах, реактивний ранець у нього був. Ми готувались до цього у спеціальному залі, де хлопці роблять трюки. Тож, звичайно, без підготовки не обійшлось. Акторка приходила до цієї зали і падала там на мати, потім з підвищення, тренувалась певний час, навіть у басейні, та, коли ми знімали, вона все одно боялась.

І от зйомки, ми на майданчику затамували подих, вона йде й одразу падає, все одним кадром. Це було геніально. Щоправда потім зняли ще дубль, але з іншого ракурсу.

Схоже було, за словами режисера, і в 2-у сезоні, коли довелось підпалити героя.

Чи є оператор, з яким вам комфортно працювати або хотіли б працювати і чи багато залежить від його точки зору?

Є класні оператори, друзі-оператори, є ті, з ким я мірю працювати. Дуже важлива річ розуміти, на що здібний той чи інший оператор. Ну, наприклад, є оператор, з яким я співпрацював в проєктах «Як гартувався стайл», «Інфоголік», а потім він знімав «Скажене весілля», «Зірки за обміном», ну, тобто всі касові комедії в Україні. Його звати Тім Ворончук, у нього класне відчуття гумору, але він надзвичайний інтроверт, повільний, бісить на майданчику (сміється), тому що може стояти так незворушно хвилин 15 і дивитись в нікуди спустошеним поглядом, коли все несеться. Однак він розуміє гумор, у його руках камера рухається смішно, це його перевага. Драму класно знімає Саша Шилов. Насправді дуже важливо розуміти, коли ти обираєш команду, який був досвід у кожного і робити правильні висновки.

Як, на вашу думку, вплинув серіал «Ластівки» на життя підлітків?

Для мене було важливо, щоб він мав вплив на дорослих. Було багато відгуків, подяк, чимало людей зробило рефлексію і покращило відносини у родинах.

Ви очікували, що «Перші ластівки» матимуть таку популярність?

Так. У нас була мета зняти історію, яку подивляться багато людей, і вона щось змінить у суспільстві, так і сталось. Актори, які читали сценарій, вони теж усвідомлювали важливість теми, яку ми розкрили в серіалі. Кожен розумів, що це його відповідальність, працювали до виснаження, поки не вийде та чи інша сцена. Якщо ви дивились серіал, то там було багато важких елементів з точки зору зйомки: і басейн, і погоня, і самогубство.

Нам було важливо довести, що ми можемо зняти це в Україні, з тим бюджетом, що є, який разів у п’ять менше, ніж у західних сусідів. Але нам хотілось «на жилах» зробити таку якість, щоб було не соромно.

Що вас надихає?

Хороший сценарій. Тому що, читаючи його, я розумію, чи хочу витратити пів року життя на цю історію. Може бути неякісно написаний матеріал, але якщо там є «зерно», цікава історія, що на часі, чому б ні.

Молодь була у захваті від спілкування з Валентином Шпаковим, його захопленням професією режисера, цікавою розповіддю про знімальний процес, тонкощі серіального виробництва. Творчих планів він поки не розголошує, однак зауважує – хотів би повернутись до створення комедії.