ГоловнаНовини – Єгор Крутоголов: «Успіх проєкту залежить від команди і взаємовідносин у колективі!»

Єгор Крутоголов: «Успіх проєкту залежить від команди і взаємовідносин у колективі!»

Єгор Крутоголов: «Успіх проєкту залежить від команди і взаємовідносин у колективі!»

 

На кафедрі режисури естради та шоу відбувся майстер-клас українського телеведучого, засновника і продюсера «Дизель Студіо», художнього керівника та актора відомого проєкту «Дизель шоу» Єгора Крутоголова.

 

 

Відомий гуморист розповів про свій шлях до успіху, поділився досвідом з режисури, продюсування і сценарної майстерності, надав корисні професійні поради студентам та абітурієнтам.

Знайомлячись із молоддю, зірковий гість згадав про свої студентські роки в Гуманітарному університету імені Петра Могили, де навчався на факультеті романо-германської філології та зарубіжної літератури, зауваживши, що за спеціальністю не працював, але іноземні мови і знання, які він отримав у виші, постійно стають у нагоді під час професійної діяльності.

Як стало відомо, через рік після закінчення навчання він створив команду КВК «Дизель». Після розпаду команди в 2006 році Єгор Крутоголов почав будувати кар’єру на телебаченні. Брав участь у багатьох гумористичних проєктах. Із 2013 року став співпрацювати з телеканалом ICTV. Першим сольним проєктом «Дизелів» був 20-серійний скетчком «Путьова країна». Потому з’явилися інші проєкти «Дизель Студіо»: «На трьох», «Дизель ранок», «Татусі». Єгор Крутоголов не тільки актор цих проєктів, а й художній керівник і продюсер. Також у його творчому доробку є кілька кіноробіт: головна роль у серіалі «Таксі», акторська робота у фільмах «Як козаки …», «Посмішка Бога, або Суто одеська історія» та інших.

 

 

«Моя кар’єра актора почалася з КВК. Спочатку я не хотів туди йти, бо потрібно вчити тексти. Та якось у школі мені запропонували взяти участь у КВК за п’ятірку з інформатики, і я погодився. Був капітаном команди, виграв капітанський конкурс, розминку, і ми одержали перемогу у грі. Я вдячний КВК, що у мене була така школа редактури та написання сценаріїв. Ти приїздиш із сценарієм, тобі його редагують, кажуть, це все фігня, і ти на завтра маєш принести новий. Пишеш усю ніч сценарій, хвилюєшся, щоб встигнути, аби було цікаво і «зайшло» глядачеві, працюєш у постійному стресі.

Я полишив КВК, бо мені потрібно було заробляти гроші. Потім прийшов подивитися виступ свого друга Гени Гашенка і попросився до них у команду. Коли я щось говорив на сцені, на мене досить емоційно реагували глядачі. Я не розумів, чому вони так сміються. Мабуть, усе співпало – мій зовнішній вигляд, образ, моє почуття гумору. Мені стало цікаво бути актором, і я почав кайфувати від сміху глядачів, підсів на це і став розвиватися в акторському плані самостійно. Було достатньо практики, потому ходив на різні акторські курси чи майстер-класи, та я бачив те, що вже й сам зрозумів. Тому я вважаю, що практика для актора – це суперважлива річ. Я вдячний долі, що у мене є дуже багато глядачів і достатньо часто виходжу на сцену та отримую фідбек. Крім того, в акторській професії мені допомагає мій досвід у сценарній роботі. Зараз я не займаюся тим, що прописую тексти, але я завжди з ними працюю, і розумію, що потрібно для того, щоб жарт став смішним і не тільки жарт. До будь-якого твору я підходжу з максимальною глибиною, яку я можу дозволити для цієї форми. Незважаючи на те, що я займаюся естрадою і це такий поверховий жанр, намагаюся завжди зрозуміти свого персонажа, докопатися до коріння його поведінки, переосмислити ситуацію, яка відбувається. Мені здається, що актор починає грати, коли він знає текст, а цікаво грає тоді, коли осмислює те, що грає і говорить. Насправді, це довгий шлях до осмислення того, що ти робиш, і для цього потрібно покопатися у своїй уяві, заглибитися в певну ситуацію. Чим глибше ти зануришся в образ персонажа, тим більше глибини побачить глядач, і якщо він зрозуміє, яка ця глибина, він уловить контекст, підтекст. Це якась внутрішня промова. Ось цим мені подобається акторська діяльність. От саме для цього я займаюся акторством і кайфую, й усім вам бажаю цього!» – зазначив зірковий гість.

 

 

Студенти поцікавилися продюсерською діяльністю ментора, які помилки були за час роботи та чи можливо потрапити молодим акторам до «Дизель шоу».

– Коли я працював лише актором, то вбачав, що щось робиться не так, як би я то робив, та і я сам люблю все контролювати. Напевно, саме тому я і став продюсером. Ця професія потребує від тебе прийняття важливих рішень. Звичайно, були помилки, та це мій досвід. А у вас повинен бути свій досвід, ви маєте «набити власні гулі». Не помиляється той, хто нічого не робить! Потрібно вміти аналізувати, що пішло не так, і робити правильні висновки. Кожне питання – це рішення. Будуть люди, які говоритимуть, що ти погано це робиш, не роби цього. Але ти маєш бачити картинку в голові, майбутній проєкт, вірити в його успіх, максимально заряджати цією ідеєю та як продюсер вести за собою команду. Передати цю картинку всім учасникам проєкту і щоб люди не тільки отримували задоволення від роботи, а й гроші. У мене є два партнери, без яких я б не досяг такого успіху. Ми живемо проєктом і відповідаємо за результат своїми грішми в тому числі. Важлива комунікація з людьми, з якими ти працюєш, і незважаючи, що ти продюсер, маєш ставити себе на місце костюмера, гримера. Бо шоу – це командна гра, кіно так само, і якщо один департамент не відпрацював – проєкт посипався. Потрібно, щоб проєктом жила вся команда, навіть освітлювач має знати сценарій. Продюсер відповідає за кожну людину, а у всіх є проблеми, сімейні чи зі здоров’ям, і ти повинен тримати цей зв’язок. Успіх проєкту залежить від команди і взаємовідносин у колективі.

Кастингів акторів до «Дизель шоу» ми не проводимо, думаю, і не будемо цього робити. Колектив я збирав за своїми власними вподобанням і ставленням до акторів. Я з досвіду бачу, що ми знаходимо спільну мову з тими, хто пройшов школу КВК, і дуже швидко розуміємося, а от коли приходять актори з театру чи кіно, їм важче і нам важче як партнерам знайти спільну мову й досягти тих результатів, яких очікуємо. Та є винятки, ось, наприклад, Назар Задніпровський, якого ми часто запрошуємо, дружимо з ним. Він легко і класно вливається. Лілія Ребрик, ми з нею пройшли чотири сезони серіалу «Папаньки» – теж у нас виходить, маленька в нас є Кіра Подольська, кожного концерту ми все більше «притираємося».

 

 

– Чи важко було переходити з російськомовного контенту на український. Чи не втратили ви при цьому глядацьку аудиторію в Ютубі?

– За трафіком на Ютубі тривалий час в росії було багато переглядів у нас, бо був російськомовний контент. Та у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну ми перейшли на україномовний контент. Одна аудиторія відійшла, інша прийшла. І за рахунок діджиталу у Фейсбуці та Ютубі, монетизації ми жили цей рік. Зберегли бізнес і студію, продовжили виплачувати зарплати й донатити на ЗСУ. Ми створили фонд і робимо відрахування на цей фонд від концертів та діджиталу. Із цього фонду ми купуємо все необхідне для ЗСУ. Вже придбано десь 30 автомобілів, дві вантажівки ми от зараз веземо зі Швеції, тепловізори, бронежилети тощо. Ну, основне – машини, бо я на цьому розуміюсь.

Так, ми спочатку говорили російською, бо в проєкті були і білоруси, і росіяни. Двоє білорусів після повномасштабного вторгнення залишилися в команді, і вони вже вивчили українську мову – Діма Танкович краще говорить, ніж я, а Женя Сморигін іноді навіть виправляє мене. Я їм дуже респектую, тому що вони виявляють свою позицію і любов до моєї країни, а з росіянами ми закінчили співпрацю.

Гумор, жарти – це позитивні емоції, які потрібні для підняття духу українців.

 

 

– Як написати хороший сценарій, і щоб було дійсно смішно?

Відкинути все зайве зі сценарію дуже важливо. Потрібен резонатор. У мене є друг, якому я озвучую свою ідею, і вона візуалізується, не з кожним так виходить, це якась хімія. До речі, якщо між акторами-партнерами є хімія – це теж важливо. Це процес, який відчувається і глядачем. Люди-однодумці можуть допомогти або підштовхнути, коли ти розповідаєш про свій твір, про своє дитя.

Як написати так, щоб було дійсно смішно? Цієї рецептури не існує, і ти не дізнаєшся цього до того моменту, поки це не дійде до реципієнта. Якщо ти цікава людина і тобі вдається в своєму колі викликати сміх, значить у тебе є почуття гумору, потім ти вже намагаєшся щось написати. Коли ти пишеш, маєш розуміти, куди ти це пишеш. Я був слухачем курсу Роберта Маккі, як він опинився в Києві, я не знаю, це коуч, серед слухачів якого 48 оскароносців, і ці 4 дні майстер-класу він нас вчив, як розповідати історію. «Розповідати історію – це мистецтво». Він написав книгу «Історія на мільйон доларів». Усе наше життя будується на історіях. Коли ми зустрічаємось один з одним, то розповідаємо історії. Три людини розкаже один і той самий анекдот, і це будуть різні анекдоти. Хтось вміє це робити, хтось ні. Хтось додаватиме якісь описи місцевості, хтось свій колоритний діалект чи буде уточнювати дати. Історії потрібне те, що важливе, все зайве, навіть якщо воно є прикольним, цікавим, але немає відношення до неї – варто викинути. Якщо ти розумієш, що треба для цієї історії, тоді будеш класно це розповідати. Щоб цікаво писати, потрібен розвинутий інтелект, художня уява і досвід. Мій колега Михайло Шинкаренко, який завжди був автором «Дизель Студіо», прочитав 12 томів анекдотів і засвоїв конструкцію їх написання. А коли ти її засвоїв, то вже можеш робити сам, але маєш розуміти, до чого ти ведеш, яким буде фінал історії. Як розвивати інтелект? Читати багато, спілкуватися, дивитися класні історії. Самовдосконалюватись, розповідати, чути і бачити реакцію. Ось, наприклад, я запам’ятав, як розказував анекдоти Кузьма Скрябін. Він розповідав один анекдот 15 хвилин, навалюючи в нього скільки українського колориту, і це не робило гірше цю історію, а навпаки, і це вже майстерність, крутість такого персонажа як Кузьма. Він кожного разу міг одну й ту ж історію розповісти по-різному, бо відшліфовував її. Додайте до цих історій щось своє, унікальне. Працюйте зосереджено. Особисто мені без партнера дуже важко щось писати, бо потрібен резонатор. Бувають випадки, коли я маю історію і виходжу на сцену вже в гримі, вживаюся в роль, але починаю додавати ще свого гумору до образу. Якщо історія йде тяжко, значить у ній щось не так, і потрібно це міняти. Коли у тебе є людина з досвідом, в темі, і може щось підказати, це взагалі круто, і ти швидше просуваєшся далі.

 

 

– Які люди чи події змінили ваше життя?

– Мій партнер і найкращий друг Михайло Шинкаренко, який запросив грати мене до КВК, і я відчував, що ця людина змінить моє життя. Рішення робити своє «Дизель шоу». Адже ми працювали в багатьох проєктах, у тому числі й «Кварталі», але я зрозумів, що ми пройдемо дотичною історією гумору. Я перший в країні зробив віртуальні декорації на 4-х екранах і, коли стояв на сцені Палацу «Україна», відчув, ось це вже те, що я хотів. Ми поставили позначку в історії телебачення. Народження першого сина Лева, бо я мріяв, що він народиться і стане гонщиком, чемпіоном світу, і коли я бачу зараз, як він «валить» по трасі, розумію, що він став таким, як я його уявляв. Тому максимально мрійте і не слухайте, що вам будуть казати в спину, в сторону, в обличчя, навіть найближчі і найдорожчі люди для вас. Я кайфую від того життя, яке маю зараз, втілюючи правильні та неправильні рішення, але ніколи не бажайте поганого і не робіть нікому зла, ставтесь до дружби з увагою і бережіть її. Я створив свій бізнес з друзями, хоча мені все життя говорили, що не можна цього робити, завжди ставтесь до друзів і партерів так, як би ви хотіли, щоб ставились до вас. Робіть своє та заробляйте великі гроші!

 

 

Михайло Поплавський привітав зіркового гостя в університеті культури, акцентувавши: «Єгор Крутоголов – креативний самородок, людина, яка створила сама себе. Проєкти, над якими він працює, успішні та мають велику глядацьку аудиторію, а найголовніше для творчої особистості – це визнання та оплески. Дякуємо за корисні поради нашим студентам і абітурієнтам!».

Зв'язатись
Заповни форму і наші консультанти швидко та якісно нададуть тобі будь-яку інформацію зручним для тебе способом комунікації.

    Консультація
    Заповни форму і наші консультанти швидко та якісно нададуть тобі будь-яку інформацію зручним для тебе способом комунікації.